За що споживач цінує кефір, йогурт, згущене молоко, плавлений сирок? За те, що ці продукти зроблені зі справжнього молока. А значить, несуть велику кількість повноцінних білків, поживних молочних жирів і цілого комплексу біодоступних мінеральних речовин та мікроелементів (зокрема кальцію, калію, фосфору, магнію). Також у деяких молочнокислих продуктах (наприклад, кефірі, йогурті) містяться мікроорганізми, які допомагають нормалізувати роботу органів травлення, зміцнити імунну систему, ефективно боротися з дисбактеріозами тощо.

Але все «працює» за однієї суттєвої умови: якщо продукти вироблені з коров’ячого молока, а не суміші рослинних білків, олій та консервантів. Лікарі стверджують, що продукти з натуральної молочної сировини справді несуть користь для здоров’я, а всілякі «хімічні коктейлі», навпаки, тільки подразнюють слизові оболонки шлунка та кишечнику і навантажують системи виділення (нирки, печінка) зайвою роботою. Тому порада лікарів — купувати «молоко молочне». Шкода лишень, що цю просту, здавалось б, рекомендацію не так уже й легко виконати.

Діти, які сплять менше дев’яти годин уночі, погано справляються зі шкільною програмою. Це довела група співробітників Автономного університету Барселони під керівництвом Раймона Кладелласа, пише «Медпортал». Висновок було зроблено на підставі оцінки стану 142 учнів початкової школи. Науковці порівняли кількість годин, витрачених на сон, і шкільну успішність. Виявилося, що переважна більшість 6–7–річних дітей, які не висиплялися, насилу спілкувалися і вирішували прості математичні задачки. Також у них були проблеми з правописом, граматикою та якістю сприйняття.

Герой нашої статті захоплюється розписом вінілових платівок. Тих, що їх свого часу слухали наші дідусі та бабусі. І хоча платівки старі, картини з них виходять досить креативні. Як переконує сам Юра, він узагалі не вміє малювати, не знає, що таке перспектива, правильність пропорцій чи тому подібне. Але це зовсім не заважає займатися тим, що йому дійсно до смаку. «Ідею я підглянув на зарубіжному інтернет–сайті, де художник виставляв подібні роботи. Знайшов у себе платівки, що залишилися з радянських часів, і почав експериментувати. Покривав їх різними фарбами, які в мене були: і звичайною емаллю, і гуашшю, і водною емульсією, якою фарбують стелі. Саме на останній зупинився: змішуючи емульсію з аквареллю, отримував дуже стильний ефект, адже така «комбінація» швидко сохне й не має запаху».

Якщо раптом, гуляючи Дніпропетровськом, ви натрапили на гурт вампірів, відьом, фей, роботів чи напівголих дівчат із двометровими мечами, знайте — це лише традиційна костюмована хода, в якій беруть участь представники щорічного фестивалю аніме–культури «Акіхабара» (район у місті Токіо (Японія), де збираються фанати аніме в чисельних тематичних магазинах). Цього року видовище тримало у страху дніпропетрівчан упродовж 17—18 вересня.

Законопроект під номером 9105 «Про Перелік пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації», поданий нещодавно у Верховну Раду народними депутатами Дмитром Шенцевим та Юрієм Бутом, викликав великий резонанс на Тернопільщині. Адже його ухвала дозволить вилучити із згаданого переліку одну з найбільших православних святинь України — Свято–Успенську Почаївську лавру, і тим самим дасть зелене світло «прихватизації» її Московським патріархатом. Як тільки згаданий документ з’явився на парламентському сайті, голова Тернопільської обласної ради Олексій Кайда відразу заявив, що вважає його продовженням тотального наступу чинної влади на українське православ’я і намаганням русифікації українського народу за допомогою Московської церкви.

До численних відзнак шанованого в ковальському світі Івано–Франківська нещодавно додалася ще одна — обласний центр Прикарпаття став третім у Європі містом — колективним номінантом солідної мистецької премії імені Альфреда Хаберманна. Представникові мерії Івано–Франківська її вручили у чеському зам­ку Хельфштин під час ХХХ тамтешнього фестивалю віртуозів молота й ковадла. «Завдяки таланту прикарпатських ковалів, — сказав після отримання премії заступник Івано–Франківського міського голови з економічних питань Любомир Слободян, — наше місто стало членом європейської асоціації ковальських міст, а відтепер — і володарем цієї почесної нагороди».

Черкащанка Ілона Шитик, про яку «УМ» розповідала в матеріалі «То була не наша Ілона!», знайшлася. Нагадаємо, що 23–річна дівчина поїхала навчатися до технічного університету в німецькому місті Брауншвейг торік і там зникла. Її батьки — Надія Петрівна та Анатолій Дмитрович — востаннє спілкувалися з Ілоною в березні минулого року по скайпу. Донька була не в гуртожитку, а в невідомій кімнаті. Коли батьки поцікавилися її навчанням, вона перепитала: «А кому потрібне те навчання?». Під час тієї розмови дівчина заявила, що починає нове життя. Батьки кажуть, що «то була не наша Ілона — недоброзичлива, з агресивним поглядом, вона просила відмовитися від неї, практично попрощалася з нами».

Сучасних українських авторів сучасний український театр відверто недолюблює. І якщо нашим драматургам хоча б іноді вдається вклинитися в театральну афішу, скромно примостившись десь між класиками, то письменникам, за винятком хіба що Марії Матіос, на театральну сцену — зась. (Наче жанру «інсценізація» взагалі не існує...). І ось, схоже, крига у стосунках між театром та авторами поволі почала скресати. Завтра Українська драма випускає прем’єру вистави «Гімн демократичної молоді» за мотивами однойменної збірки харківського літератора Сергія Жадана.

30 тисяч жителів Луганська залишилися без води. Про це інформагентству УНІАН розповів прес–секретар ТОВ «Луганськвода» Володимир Черниш. За його словами, «Луганське енергетичне об’єднання» («ЛЕО»), якому «Луганськвода» винна 278,9 млн. гривень, знеструмило 31 підвищувальну насосну станцію в Ленінському і Жовтневому районах Луганська. Тож тепер вода не може дійти до верхніх поверхів багатоповерхівок.