Новий спосіб боротьби за чистоту: у Лондоні та інших містах Британії найближчим часом з’являться урни, які... дякуватимуть тим, хто викидатиме в них сміття. Нові контейнери будуть не лише «говіркі», а й музичні. Вони співатимуть та розмовлятимуть голосами знаменитостей, повідомляє Бі–Бі–Сі.
Чи знає Президент, який так піклується про власну безпеку, що цеглину в мішку металодетектор не виявляє?
Керівництво суперліги призначило старт нового сезону в українському баскетболі на 1 жовтня. Цього дня відбудуться матчі в шести містах.
Напередодні старту клуби випробували свої сили в різноманітних товариських матчах і турнірах, а тренери і вболівальники придивлялися до дій новачків — насамперед легіонерів. Від того, наскільки корисними будуть вони на майданчику, чи не в першу чергу залежатиме місце команди в турнірній таблиці. А оскільки склади учасників суперліги в міжсезоння відчутно оновилися, можна передбачити нові співвідношення сил порівняно з минулим чемпіонатом.
Другий тур групового раунду Ліги чемпіонів почався у вівторок протистоянням у Москві між ЦСКА та міланським «Інтером». Дуель російського та італійського віце–чемпіонів стала окрасою вечора. Справжній футбольний шедевр зрежисували в «Лужниках» Леонід Слуцький та Клаудіо Раньєрі. «Інтернаціонале» втікав, «армійці», ослаблені відсутністю основного голкіпера Ігоря Акінфєєва (його замінив Володимир Габулов), — наздоганяли. На двох суперники зробили аж п’ять точних «пострілів». Влучнішими виявилися гості, які впродовж чотирьох днів під керівництвом нового тренера зняли вже другий «скальп». «Матч приніс справжню насолоду. Наша команда продемонструвала характер. Футболісти билися, не шкодуючи себе», — похвалив підопічних синьйор Раньєрі.
Сімдесят років тому на схилах урочища Бабин Яр розігралася кривава трагедія. Ми добре пам’ятаємо, що ті звірства чинили фашисти. І забуваємо, що це все–таки були люди. Обмивши ввечері руки від крові, вони писали зворушливі листи додому, цілували в них своїх фрау і кіндерів. Вони не народилися професійними катами. «Це зробили не звірі. Це люди зробили з людьми. І ми маємо про це пам’ятати», — наголошує Анатолій Подольський, директор Українського центру вивчення історії Голокосту.
Коли Дмитрові Білодіду в київському Будинку художника вручали Міжнародну літературно–мистецьку премію імені Григорія Сковороди, стереотипи тріщали по швах. Бо чим, за усталеною логікою уявлень, переймається український селянин? Город, господарство, хліб насущний, урожай... Чи має він право на хобі? Чому б і ні, якщо в одвічному колообігу проблем викроїть для цього час. Яке хобі селянина здатна допустити цензура стереотипів? Риболовля, гриби, шахи, вишивка гладдю? Проте навряд чи в цей перелік потраплять праці великого Григорія Сковороди. Власне, для Дмитра Білодіда із села Стрітівка Кагарлицького району на Київщині вчення мандрівного українського філософа значно більше, ніж віддушина для дозвілля. «Разом із Сковородою» пан Дмитро і день починає, і справи господарчі ладнає, і над долею держави і людини міркує. І мріє про той час, коли праці філософа будуть належно оцінені нащадками. Бо в них, вважає, відповіді чи не на всі насущні питання.
Важко й нудно живеться росіянам, подумав президент РФ Д. Медведєв, влаштуємо їм якесь свято. По 500 ескімо роздавати не будемо, треба економити, а от почуття глибокого задоволення від давності Держави Російської забезпечимо. І він 3.03.11 видав указ про святкування у 2012 році 1150–ліття російської державності; у липні на нараді з істориками у Владімірі сформульовано нову концепцію історії Росії. Нехай світ дивується древності російського кореня, нехай брати наші менші — білоруси та українці — знають, хто старший. Що ж збираються святкувати президент, вірні йому історики, російський та інші народи РФ? (До речі, нас теж запросять: «Було б дуже бажано наших друзів з України та Білорусі долучити до святкування»). За точку відліку президент узяв 862 рік, коли словени, кривичі, чудь, весь, меря з Новгородщини та Псковщини запросили княжити варягів — Рюрика з братами. Чудь, весь і меря — автохтонні фінно–угорські племена. Новгородські словени та кривичі, як тепер встановлено наукою (академіки В. Янін, А. Залізняк, В. Сєдов, В. Алексєєв), були колоністами, що прийшли з Південної Балтики, західними полабськими слов’янами, від яких пішли й нинішні поляки. Варяги (нормани) — німецькі племена, серед яких Нестор розрізняв русь, свеїв, урманів, аньглян, готів.
Цьогорічна весна у нас, на Полiссi, була не з найкращих. Малувато випало дощу. Проте завдяки працьовитостi трудiвникiв села, їхньому досвiду виростили непоганий урожай зернових, картоплi й частково овочевих, хоч i багато недобрали. Нинi бездовщiв’я у нас триває довго. Ще на початку жнив як моросило потроху, то й усе. Якась там мряка в окремi днi й була, але ґрунт так i лишився незволоженим. У рiчках, озерах i навiть у криницях поменшало води. У лiсах сухо, вогненебезпечно. На мiських ринках не побачиш грибiв, хоч колись у цей час їх було море. На пасовиськах трава повисихала. Худобi немає їсти. Тому й цiна на молоко з середини вересня до сьогоднi зросла за трилiтрову банку вiд 12 до 20 гривень. Пiднiметься й ще, бо ж коренеплоди не вродили через посуху, силоснi теж.
