Публічна риторика українського Прем'єр-міністра Віктора Януковича під час його візиту до Москви дає повне й вичерпне уявлення про те, що в Росію Янукович поїхав здебільшого слухати, а не говорити. Першого дня керівник уряду казав про дружбу між двома народами, що не можна вважати повноцінним месиджем, а лише вербальним заповненням паузи перед головною зустріччю Януковича — його візитом до Путіна.

Політична криза подолана. Економічні завдання вирішені. Стосунки з ЄС вцілілі. Якщо певним чином мінімізувати оцінки, які Президент Віктор Ющенко почув учора від Верховного представника ЄС iз питань спільної зовнішньої та безпекової політики Хав'єра Солани, то тези від одного з очільників Європейського Союзу будуть саме такими.

Поки в Брюсселі Ющенко говорив про розв'язання української політичної кризи, те саме питання, тільки з наголосом на слові «мир», у Москві висвітлював Прем'єр-міністр Віктор Янукович. «Ми мирним шляхом знайшли ті рішення, що дозволяють нам норма-льно дивитись у майбутнє», — зазначив він, даючи інтерв'ю російським ЗМІ.

Політрада ПР ухвалила рішення йти на вибори і розпочинати виборчу кампанію. Отже, навіть у коаліційному таборі примирилися з тим, що 30 вересня коли-небудь таки настане...
З огляду на те, що фракція Партії регіонів була найбільшою у Раді V скликання й має усі шанси бути такою ж і після вересневого «переформатування» парламенту, до «регіоналів» виникає маса запитань: чи блокуватимуться вони з колишніми соратниками по коаліції? Хто очолить виборчий список ПР?

31 травня цього року Вища рада юстиції відновила Віктора Медведчука на посаді повноправного члена цієї інституції, а 15 червня Личаківський районний суд Львова дане рішення скасував. Відтак знадобилось іще п'ять днів, аби ця новина стала відомою широкому загалу — ВРЮ ніколи не належала до структур, події в стінах якої першими потраплять до стрічок інформагентств.

Тривалий застій у Конституційному Суді змушує сприймати найменші просування вперед, що спостерігаються на вулиці Жилянській, мало не як сенсацію. Як і анонсувала «УМ», учора КСУ розглянув на предмет відповідності Конституції України деякі положення Закону «Про політичні партії України». У підсумку вердикт КСУ зачепив два моменти: обмеження щодо фінансування політичних партій під час виборчої кампанії є «допустимим», і це — по-перше.

Сьогодні Конституційний Суд має оголосити рішення щодо конституційності обмеження коштів політичних партій, які ті мають право витратити під час виборчої кампанії. Як відомо, схема фінансування виборів є такою: партія або блок, що бажає позмагатися за депутатські мандати, вносить до держбюджету країни грошову заставу в розмірі 2 тисяч мінімальних зарплат. Якщо відштовхуватись від суми у 400 гривень (мінімальна зарплата станом на 1 січня цього року), то йдеться, таким чином, про 800 тисяч гривень. Саме стільки держава поверне кожній із партій, яка здолає 3-відсотковий бар'єр і пройде до парламенту.

Рівно опівночі 31 травня українська Попелюшка, тимчасово перетворена на принцесу (йдеться про парламент, якому Президент повернув на дві доби повноваження) повернулася з балу, умовно кажучи, ні з чим. Закони щодо дострокових виборів, задля яких коаліція і опозиція збирались у сесійній залі, — не проголосовані. Фракції СПУ і КПУ заявляють, що й надалі не голосуватимуть за поправки до бюджету, які стосуються виділення коштів на виборчу кампанію, а БЮТ вкотре підозрює «Нашу Україну» в кулуарних домовленостях iз «Регіонами». Напруга істотно зростає, й ознака того — жарт серйозного (зазвичай) політолога Небоженка, який пропонує розпустити парламент iз психіатричним діагнозом — «повна неадекватність». Вочевидь, ситуація сягнула тієї межі, коли застосовувати більш звичні оцінки чи поради вже немає сенсу.

Домовленості, яких досягли знаменитої безсонної ночі Президент і Прем'єр, передбачають, зокрема, й істотне переформатування Центральної виборчої комісії. Новий склад ЦВК та нові засади його роботи — одна з передумов дострокових парламентських виборів.

Ще до того як оголосити дострокові парламентські вибори, Президент України Віктор Ющенко направив до Ради проект змін до закону про статус народного депутата. Цей документ глава держави визначив як першочерговий, проте розглянути його вищому законодавчому органу не судилося — Президент розпустив Верховну Раду. А спрямована була президентська ініціатива на позбавлення депутатів частини пільг. Зокрема, Ющенко пропонував парламентаріям відмовитись від отримання безкоштовного житла, безкоштовного проїзду в транспорті та оздоровлення в санаторіях, від права навчання за рахунок бюджету та надання матеріальної допомоги. Безумовно, що найбільш ласим шматком з усього названого є можливість стати повноправним киянином, зайнявши гарантовану законом житлову площу або отримати замість неї грошову компенсацію. Останнє вибрала для себе, як подейкують, Олена Лукаш — ще будучи депутатом Верховної Ради від Партії регіонів, вона отримала компенсаційні виплати у розмірі 167 тисяч гривень. Сума невелика, що й казати (її навіть на однокімнатну квартиру в Києві не вистачить), однак загалом хід вдалий: незабаром пані Лукаш була призначена заступником міністра Кабінету міністрів й втратила право на депутатське житло, але ці «смішні» гроші все одно залишились при ній.