За 775 днів до старту Євро–2012 директор оргкомітету турніру в Україні Маркіян Лубківський вирішив прозвітувати про перебіг підготовки до цієї грандіозної події. На жаль, сказати щось суттєве про безпосередню роботу свого комітету йому наразі нічого. Тож пан Маркіян, який зберіг посаду в комітеті і після зміни уряду, на вчорашній зустрічі з журналістами виконував свого роду дипломатичну місію. Колишній речник МЗС повторив слова президента УЄФА Мішеля Платіні: «Україна в особі нової влади отримала короткотерміновий мандат довіри й повинна семимильними кроками надолужити відставання від графіку». Лубківський із сумом констатував, що на нашій території із 57 об’єктів, запланованих до наступної континентальної першості, готовими можна вважати лише три: стадіони в Донецьку, Харкові та один із двох терміналів бориспільського аеропорту.

Із діаметрально протилежним настроєм повернулися з континентальної першості, що завершилася минулого тижня в Баку, чоловічі збірні України з вільної та греко–римської боротьби. Борці класичного стилю відверто здивували — в оновленому складі вони спромоглися посісти друге командне місце. Тоді як «вільники», обмежившись однією «бронзою», змусили журналістів шукати причини їхнього провального виступу (шоста позиція в командному заліку).

Здавалося, що над Валерієм Третьяковим, якого посадили у крісло президента Федерації гандболу на березневому звітно–виборчому конгресі під акомпанемент «грому та блискавок», хмари так швидко не розійдуться. Однак завдяки посередницькій місії Національного олімпійського комітету та Мінмолодьспорту екс–кандидатам на посаду глави ФГУ — Миленькому, Санченку і Третьякову — таки вдалося знайти порозуміння без повторних виборів. «Ворогуючі сторони» підписали меморандум, у якому закликали один одного не займатися судовою тяганиною, визнати легітимність усіх рішень конгресу, в тому числі й обрання Валерія Третьякова президентом. Щоправда, погодилися з такими висновками не всі: підпис під мировою угодою так і не поставив четвертий претендент — Андрій Мельник.

На чемпіонаті Європи з боротьби, що триває в Азербайджані, позавчора завершилися змагання чоловіків–«вільників». У бакинському Палаці спорту ім. Гейдара Алієва, де відбулася 53–тя зустріч європейських борців, визначилися володарі нагород у всіх семи вагових категоріях. На жаль, для української збірної, яка мала представника в кожній «пульці», «жовто–синій» прапор під час церемонії нагородження піднімали лише раз. Розраховували українці на більше — адже до Баку поїхали троє з чотирьох медалістів минулорічної континентальної першості (у Вільнюсі наші співвітчизники посіли третю командну сходинку). Проте сподівання тренерського штабу виправдав тільки срібний призер Олімпіади–2008 Василь Федоришин у категорії до 60 кг. Іванофранківець виборов «бронзу» в категорії до 60 кг, перемігши в «малому» фіналі Олександра Контоєва з Білорусі (7:1). Тим самим Василь повторив свій результат на ЧЄ–2009.

Важка атлетика — титанічна праця, і її результати наша збірна продемонструвала на першості Старого Світу в Мінську. Про підводні камені, які завадили українцям посісти вищі місця, ніж одне «срібне» та одне «бронзове», і про стратегічні плани національної збірної «Україні молодій» розповіли керівники національної команди.

Як і планувалося, українські важкоатлети використали континентальну першість у Мінську для розігріву перед вересневим світовим форумом, який пройде в Анталії. Керівництво збірної ще до початку змагань заявило, що медалі в Білорусі — не головне. Тому вдвічі приємнішою стала «велика бронза» Артема Іванова у ваговій категорії до 94 кг. Свої медальні апетити 22–річний атлет уже демонстрував у минулому році, коли здобув «мале золото» в «ривку» на першості Європи в Бухаресті. Але провалений поштовх, коли українець отримав «нуль» (від початку тренери заявили непосильну вагу в 210 кг), відправив його тоді у «хвіст» підсумкового протоколу.

Останніми роками на гірських серпантинах біля Ялти проводили етап Кубка Європи з авторалі, а тепер головний курорт України прийме перший в історії нашої держави етап чемпіонату світу з гонок «Пауербот П1» на човнах класу «Суперспорт» та «Еволюшн». Змагання в ялтинській акваторії відбудуться 7—9 травня. Такої честі Україна удостоїлась після того, як команда «Український дух» на швидкісному катері «Чайка» у свій дебютний сезон несподівано для всіх виборола чемпіонство у класі «Суперспорт». Дарма що «штаб–квартира» команди розташована на Мальті, у турнірі брали участь лише сім колективів, а головний вклад у перемогу «Юкрейніен спіріт» зробили іноземці.

Хоча футболіста, який зараз грає в «Динамо» під 17–м номером, важко назвати старожилом команди, але без нього флагмана українського футболу вже якось і не уявити. Динамівську футболку Тарас Михалик надягнув у 2006 році, через рік після того, як «біло–синіх» залишив Андрій Гусин. Саме на його позицію придбали в «Закарпаття» вихованця волинського футболу. Відтак центральна вісь «Динамо» отримала справжнього бійця — працьовитого, жорсткого, непоступливого. А от у спілкуванні Тарас зовсім не нагадує непробивну стіну — простий, привітний, усміхнений хлопчина. Не дарма його так шанують київські фани. Попри насичений графік тренувань та скандали, пов’язані з останніми матчами «Динамо» (зокрема, Михалик у попередніх розмовах із журналістами визнав, що вилучений гравець «Металіста» Девич не бив його по обличчю, а «відмахнувся»), Тарас люб’язно погодився на інтерв’ю з кореспондентом «УМ». Оборонець розповів про життя у клубі, свої погляди на футбол та плани на майбутнє.

Раніше за інших до літньої Олімпіади–2012, яка відбудеться в Лондоні, почали готуватися наші важкоатлети: із 5 по 11 квітня в Мінську вони виборюють медалі континентальної першості. Тренерський штаб розглядає цей чемпіонат як можливість перевірити старі кадри та сформувати ударний кулак, який змагатиметься за олімпійські ліцензії на чемпіонаті світу в Туреччині.

Дев’ятий міжнародний турнір зі спортивної гімнастики під патронатом олімпійської чемпіонки Стелли Захарової, що відбувся минулої суботи в київському Палаці спорту. хоч і анонсував участь найсильніших українських атлетів, проте знову вийшов мало представницьким. Своє вміння глядачам демонстрували наші резервісти — керівництво збірної все–таки вирішило поберегти лідерів перед континентальною першістю, яка за два тижні стартує в Бірмінгемі. А от наші сусіди, білоруси та росіяни, привезли до столиці України сплав досвіду та молодості. Саме з представниками цих держав і змагалися українці за перемогу в командній першості та особистому заліку в багатоборстві. Загалом же до Києва приїхали представники десяти країн.