За середньовічним повір’ям, якщо ввечері віднести кошик моркви у ліс, то зранку в цьому кошику можна буде знайти чимало золота та інших коштовностей. Бо морква — це улюблена їжа гномів, відомих охоронців скарбів, отож вони щедро розплатяться за такий дарунок. Що можна сказати точно: за своїми поживними властивостями, кількістю вітамінів і користі, яку вона дає людині, власне моркву можна прирівняти до дорогоцінностей. Усі ж бо знають: здоров’я — золото.
Уже традиційними для Київського книжкового ярмарку «Медвін», який минулого тижня проходив учотирнадцяте, стали кулінарні майстер–класи письменників. Цього разу біля плити «Літературної кав’ярні» стояла і Наталя Тисовська, «Три таємниці Великого озера» якої вибороли цьогоріч срібну статуетку конкурсу «Коронація слова». Авторка відзначеного інтелектуально–пригодницького роману, де несподівано гармонійно переплітаються життя українців та індіанців, містика і реалії, вирішила поділитися рецептами оджибвейської кухні і влаштувала в Києві «День подяки на Великому озері», звичайно, адаптувавши традиційні для індіанців страви до наших реалій.
Перші страви, тобто їжа в рідкій консистенції, дуже добре засвоюються і насичують організм. Тому різні супчики — це запорука здоров’я і можливість не набрати зайві кілограми. (Звичайно, якщо ви не їсте винятково картопляно–вермішелеві перші страви). Якщо необхідність схуднути вже нагальна, не відчувати мук голоду допомагають дієтичні супи.
Так склалося, що нова історія українського спорту у світовому масштабі твориться переважно представниками індивідуальних видів. Проте великої слави свого часу зажили і дві вітчизняні команди — футбольне «Динамо» та гандбольний «Спартак». Якщо київські динамівці змогли двічі виграти Кубок кубків та одного разу перемогти в Суперкубку УЄФА завдяки генію Валерія Лобановського, то спартаківки потрапили у Книгу рекордів Гіннесса стараннями Ігоря Турчина, з яким столичні гандболістки 13 разів перемагали в Кубку європейських чемпіонів і стали 20–разовими чемпіонками СРСР. Сьогодні Ігорю Євдокимовичу — великому тренеру та педагогу — виповнилося б 75 років. Він помер 7 листопада 1993–го — на тренерському містку, під час матчу «Спартака» в Бухаресті.
У радянські часи представники різних видів спорту з певного міста частенько підтримували один одного. Скажімо, в Києві хокеїсти «Сокола», футболісти «Динамо», баскетболісти «Будівельника», гандболістки «Спартака» регулярно ходили на матчі один одного. Дружба зав’язувалася й на базі в Кончі–Заспі. У незалежній Україні ця традиція зникла, але останніми роками почала відроджуватися. Один із прикладів «міжвидової» підтримки позавчора в донецькому Палаці спорту «Дружба» могли спостерігати 3500 глядачів, які прийшли на хокейний матч російської вищої ліги між «Донбасом» і «Казцинк–Торпедо» з Казахстану. Повболівати за «Донбас» прибула делегація футбольного «Шахтаря»: українці Тарас Степаненко, Андрій П’ятов, Василь Кобін, Микола Іщенко, Євген Селезньов та чех Томаш Гюбшман, «експерт» із батьківщини багаторазових чемпіонів світу з хокею. Футболісти залишилися задоволені побаченим, адже донеччани розгромили гостей із Усть–Каменогорська з рахунком 8:3. Уболівальники ж отримали додатковий шанс взяти автографи у «гірників».
У тому, що представникам нинішньої влади вірити не можна, переконалися на власних шлунках і здоров’ї «чорнобильці» з Донецька. Брехня чиновників найвищого рангу стала очевидною після того, як їм принесли пенсію за останній місяць, «урізану» в 5—6 разів. Тобто якщо людина отримувала 5—7 тисяч гривень, то тепер має «задовольнятися» 900—1500 гривнями. І це при тому, що до цього кроку влада вдалася після підписання між чорнобильцями і Кабміном меморандуму про неприпустимість урізання соціальних пільг ліквідаторам.
Учора парламентська більшість відмовилася переписувати Кримінальний кодекс під Юлію Тимошенко. Верховна Рада надвечір 268 голосами ухвалила закон, який передбачає гуманізацію відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності, але — без «політичних» статей. Отож, попри сподівання опозиції та міжнародної спільноти, у КК залишиться «стаття Тимошенко»: відповідальність за перевищення службових повноважень, що завдало державі значних збитків. Юлія Володимирівна сидітиме за ґратами й надалі. Виходить, що українська влада минула перехрестя, на якому могла вмити руки «від кодексу, який залишився нам зі сталінських часів».
Наскільки мінливим у наш час є таке поняття, як економічна стабільність, вам розповість кожен із тисяч білорусів та українців, які щотижня змушені зустрічатися ось тут, на ринку Заболоття, що вже давно перетворилося у великий прикордонний базар. У базарні дні в це поліське селище, розташоване за 6 км від білоруського кордону, з’їжджається торговий люд з усієї України. Та якщо ще два роки тому наші сусіди їхали на Волинь із порожніми сумками, купою доларів і свіжими анекдотами про свого «бацьку», то тепер вони тягнуть у торбах через кордон свої харчі й скуповують в українських обмінниках долари. Анекдоти свіжі теж привозять, але вони вже не такі смішні...
Майже 40 хвилин тернополянка Зеновія Тихович провела у стані клінічної смерті. До цього вона кілька років посилено боролася з важкою недугою — раком лімфатичної системи. Утім пані Зені вдалося вистояти, тепер вона живе повноцінним життям, а про минуле згадує лише з посмішкою, адже найголовнішне — вона жива!
