Дивлячись і аналізуючи перебіг подій в Україні, можна зробити висновок, що нічого в країні не зміниться. Ті самі ловкачі, які прийшли до влади за допомогою людей, котрі ще вірять, що у цій Богом забутій країні щось можна змінити на краще.

Ці дні на Донбасі відзначилися боротьбою з сепаратизмом. Найвищого градусу вона досягла 9 березня. 200–річчя Кобзаря покликало на вулиці Донецька активістів, які зібралися бiля пам’ятника Шевченку і закликали до об’єднання України. Мітинг за єднання на Соборній площі їм провести не вдалося, оскільки їх попередили про наближення агресивних людей iз російськими прапорами і гаслами.

Учора було оприлюднено перший після повалення Януковича президентський рейтинг. Лідером електоральних симпатій несподівано виявився позафракційний народний депутат Петро Порошенко, якого підтримує 21,2% українців.

Перед початком інтерв’ю Ірина Бекешкіна каже, що ось–ось будуть готові свіжі опитування, проте їх, на жаль, доведеться викинути в кошик. Останній зріз електоральних симпатій не відображає різких пертурбацій минулого тижня — зникнення Януковича та звільнення Тимошенко.

В Україні вже четвертий день як офіційно триває президентська виборча кампанія — Центрвиборчком узяв старт 25 лютого. Згідно з постановою Верховної Ради «Про самоусунення Президента України (Віктора Януковича) від виконання конституційних повноважень...», позачергові вибори глави держави мають відбутися 25 травня.

За відсутності достовірної інформації про склад нового уряду iнтернетом гуляють його «фейкові» версії. Щодо правдивого списку міністрів, то він — хочеться вірити — сьогодні буде затверджений Верховною Радою. А вчора, о 19.00, за нього голосував Майдан. Є варіант складу уряду, що опинився у розпорядженні видання «Комерсант».

Сьогодні виповнюється тиждень, як у парламенті постала нова — революційна — більшість, і саме на сьогодні попередньо було заплановано кульмінацію голосувань: призначення нового уряду.
За Конституцією–2004, яка нині є чинною, формування Кабміну й призначення Прем’єр–міністра можливе тільки після появи у Верховній Раді більшості у вигляді офіційної коаліції парламентських фракцій.

...Коли за три дні подій відбувається більше, ніж за три роки, це важко вмістити в рамки оглядового газетного матеріалу. Коли на твоїх очах руйнується владна цитадель, що, здавалося, стоятиме непорушною, ейфорія межує із занепокоєнням. А коли занепокоєння справджується й старі сідниці мостяться в нові крісла, охоплює майже відчай.