Село «накрила» криза...

Нічого вже немає.

Іде бабуся з хмизом.

Сусіда зустрічає.

— Корову ти доїла? —

Сусід куму питає.

— Корову я доїла...

Телятко доїдаю...

Наприкінці червня я мав нагоду відпочивати в Ялті. На головній набережній цього міста побачив недобудовану капличку, а на паркані біля неї щит із написом російською мовою: «Строительство часовни на набережной памяти собора великомучеников и исповедников российских». Далі в тексті йде пояснення, в ім’я чого зводять капличку.

«Україну молоду» я передплачую більш як 12 років. До 2006 року одержував газету щоденно, а з 2006 р. — по два–три номери одразу.

З відчуттям великого задоволення нещодавно дізнався, що скутер, який я придбав рік тому, скоро треба буде реєструвати, а далі — техогляд, здача на права, медична комісія. А ще вимагатимуть скутер застрахувати. Завдяки вмілим діям уряду, мені тепер зайве ламати голову, на що витрачати чималеньку суму грошей.

Свого часу справжні народні депутати домоглися видворення із зали засідань гіпсового ідола Бланка–Леніна, що бовванів у ніші за спинами президії. Це було здійснено всупереч скаженому спротиву сумнозвісної «компартгрупи 239», проводир якої О. Мороз волав: «Винєсєтє статую вождя только чєрєз мой труп!». Над куполом споруди замість радянського червоно–синього замайорів український синьо–жовтий прапор.

Одна львівська протимошенківська газета надрукувала інтерв’ю з черговим утікачем із «Нашої України», лідером Громадського об’єд­нання «Новий Київ» Зоряном Шкіряком. Воно б нічого, бо кожен має право на власну думку. Але коли ця думка спрямована на дискредитацію Президента, впливової патріотичної партії «Наша Україна», то мовчати не маємо права.

У наше вимираюче село

З далекої чужої Аргентини

до родичів покійної дружини

старенького банкіра принесло.

Днями у програмі «Прайм «ЕРА» — Родео» брав участь гранд–соціаліст Волга, який зізнався, що впродовж року після того, як перестав бути нардепом, продовжував «доїти» касу Верховної Ради: по 22 тисячі гривень щомісяця, з річним «надоєм» 264 тисячі грн. — із нашої кишені. Хіба захочеш влаштовуватися на роботу, маючи більш як чверть мільйона на дурняк.

Спочатку я хотів назвати цю замітку «Мій закріпачений ваучер», але ж кріпака ніколи начисто не обнульовували. Слово «рабський» теж не підходить, бо раба господар якось годував та одягав. Тут же мої акції потрапили в полон і безоплатну експлуатацію.