Замість того, щоб розповісти про власну діяльність на посаді заступника Генпрокурора та можливі успіхи, Віктор Шокін зібрав учора брифінг на Різницькій з єдиною метою: подискутувати зі своїм колишнім шефом Святославом Піскуном. Шокіна вкрай обурило нещодавнє інтерв'ю екс-Генпрокурора, а нині нардепа-«регіонала» газеті «День», у якому він вкрай негативно згадав i про розслідування резонансних справ своїм підлеглим Шокіним.

Факт залишається фактом: для управлінської еліти Харківщини сьогодні немає важливішої проблеми, аніж доля «губернаторського» крісла Арсена Авакова. Картинка з натури ще та: на зустрічі з бізнес-колами регіону Президент обговорює насущні проблеми економічного життя країни, на устах підприємців суцільний дебет-кредит із податками на додану вартість, а тут слово бере голова облради, «регіонал» Василь Салигін — і знову про своє. Мовляв, допоможіть же хоч ви, Вікторе Андрійовичу, відставити цього нестерпного Авакова. Вже й до Кабміну звертався, і до парламенту — ніхто не чує. На вас остання надія, аби звільнили главу облдержадміністрації, якому облрада висловила недовіру більш ніж двома третинами голосів.

Хоча «помаранчевий» міністр внутрішніх справ Юрій Луценко ніби й не мав іти з уряду разом із висуванцями «некоаліційної» «Нашої України» (принаймні про його подальшу роботу на посаді домовлялися Президент, Прем'єр і спікер), але «польовий командир Майдану» таки став мішенню для «антикризової» більшості. Перший заряджений набій не вистрелив: позавчора парламент не розглядав відставку Луценка. Хоча з цього приводу в багатьох депутатів сильно свербіли руки, відповідні рекомендації навіть ухвалив регламентний комітет ВР. Юрія Віталійовича взялися вполювати іншим зарядом. І вчора Верховна Рада 235 голосами ухвалила постанову, рекомендувавши Кабінету Міністрів відсторонити главу МВС від посади на час роботи спеціальної слідчої комісії «по Луценку».

Президент Віктор Ющенко вніс на розгляд Верховної Ради проект Закону «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні», визначивши його як невідкладний для позачергового розгляду. Представляти законопроект у парламенті буде в.о. голови Українського інституту національної пам'яті Ігор Юхновський.

Результати останнього засідання підкомісії з питань функціонування і перебування на території України Чорноморського флоту РФ Володимир Огризко, перший заступник міністра закордонних справ України, оцінив як «певні просування». На засіданні, яке відбулося цими вихідними у Севастополі, українській стороні вдалося бодай частково обмежити розгул суборенди — незаконного здавання «чорнофлотцями» у винайм бізнес-структурам земель та об'єктів, які не обумовлені в базовому договорі про умови базування ЧФ, підписаному в 1997 році. Зараз припинено 96 таких договорів, ще 32 розглядаються і по кількох росіяни подали апеляції, повідомив пан Огризко.

Любителі багатосерійного політичного «мила», зачувши про завершення всіляких «коаліціад», засумували. Адже після зриву переговорів уже не доводиться чекати пристрастей навколо блокування, клятв у любові й терпимості, биття політичного посуду тощо. І рано засумували. Бо припинення коаліційних переговорів між «Нашою Україною» й «антикризовою» коаліцією потягло за собою відхід «нашоукраїнських» міністрів із уряду, і це «відставочне» шоу триває уже кілька тижнів. Кульмінація серіалу мала б настати вчора, але в кращих традиціях латиноамериканського тележанру потаємні режисери залишили розв'язку на потім: із незрозумілих причин «антикризовики» погодилися відставити тільки двох міністрів: культури — Ігоря Ліхового та юстиції — Романа Зварича. Учора Верховна Рада також затвердила їхніх наступників.

Ще на початку серпня, представляючи міністра внутрішніх справ Юрія Луценка колективу МВС, Прем'єр-міністр Віктор Янукович щось там казав про необхідність створення при Кабміні підрозділу, який координуватиме роботу МВС та реформування відомства. На думку Прем'єра, цей підрозділ потрібен ще й для того, щоб якомога ефективніше боротися зі злочинністю, при цьому він згадував свій «певний досвід стосунків із правоохоронними органами». З того часу «донецькі» (у кожного свій досвід) намагалися поставити МВС під свій жорсткий контроль і, перш за все, у кадровому плані. I якщо намагання поставити свого «кадра» на місце першого заступника міністра завершилося нічим, то вже 4 жовтня «тишком-нишком» уряд Януковича прийняв таку собі постанову, якою затверджувалося нове положення про МВС.