Напередодні відзначення 151–ї річниці від дня перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі в Каневі на стіні Успенського собору встановили новий годинник. Як розповів настоятель Успенського собору отець Георгій, діаметр курантів, виготовлених на Київському годинниковому заводі, більше півметра. Він має два циферблати — на фасаді та на стіні, котра виходить до дороги. Годинник схожий на той, який був на цьому величному храмі 22 травня 1861 року, коли відспівували Кобзаря, про що свідчить світлина тих часів.

У четвер біля Верховної Ради знову боронитимуть українську мову. Під час акції протесту, яка розпочнеться о 13.00, активісти вимагатимуть не приймати «розкольницький для України та нищівний для української мови» законопроект Колесніченка—Ківалова «Про засади державної мовної політики», який буде винесено на голосування завтра. Адже він, вважають організатори акції простесту, де–факто знищить українську мову на половині території України. Протестувальники попереджають: якщо його все ж таки внесуть, по всій Україні у відповідь буде розгорнуто кампанію зі знищення рейтингу Партії регіонів.

Наприкінці травня чи в перших числах червня до столичного зоопарку прибуде новий слон. Він займе вольєр, який стоїть пусткою вже кілька років, після смерті улюбленця публіки Боя. І справді, що то за зоопарк без слона?! Торгування, міжнародні колізії, важкі переговори вже стали передісторією майбутнього мешканця Київського зоопарку. «УМ» відслідкувала перипетії, з якими зіткнувся «новий» слон дорогою до України.

Каннський фестиваль перевалив «екватор», і хоч у конкурсній програмі залишилося ще доволі багато очікуваних стрічок, уже зараз є кілька фаворитів.

Першим (хронологічно) став Жак Одіяр із драмою «Іржа та кістка». Історія двох людей, яким мало пощастило у житті, знята із притаманними Одіяру внутрішньою напругою та драматизмом, що існують усередині, як стиснута пружина. Прекрасно дала собі раду Маріон Котіяр, героїня якої внаслідок травми втратила обидві ноги. Саме її називають головною претенденткою на приз за найкращу жіночу роль.

Днями на «гучні» урочистості з нагоди відкриття у Полтаві меморіальної дошки царському сатрапу, генерал–фельдмаршалу Івану Паскевичу (про криваві «подвиги» цього фаворита Миколи І «УМ» розповідала в одному з попередніх номерів) можновладці та чиновники зігнали кількасот школярів, студентів і курсантів. Тож усі вони в робочий час, у розпал екзаменаційних клопотів, змушені були під зливою «зображати масовку» сумнівного україноненависницького дійства, ініційованого найзапеклішими російськими шовіністами та їхніми владними покровителями. І не просто зображати. Перед початком урочистостей організатори роздали юнакам і дівчатам по червоній гвоздиці, яку ті мусили покласти до тільки–но відкритої дошки під «недремним оком» своїх ректорів, деканів, викладачів вишів і класних керівників. Певно ж, «од вдячних хохлів–малоросів», бо, скажімо, Гімн України тут виконати взагалі «забули».

Цього чоловіка у Дніпропетровську бачили практично всі. Щоденно під сонцем, дощем чи снігом вiн біжить підтюпцем по проїжджій частині гамірних дніпропетровських магістралей. На ногах у нього вичовгані кросівки, одяг більше схожий на лахміття, ледь не по пояс борода і довжелезне волосся, що збилося в пасма, бо не відомо коли востаннє милося. На голові — така ж брудна пов’язка, а в піднятій правій руці незмінний атрибут — дерев’яна палиця. Таке видовище дніпропетровці спостерігають вже протягом 17 років. Незбагненно, але за цей час на дивака у Дніпропетровську ніхто не наїхав чи навіть не зачепив, хоча, коли він біжить по мосту через Дніпро, де щільний транспортний потік, у проїжджих просто дух перехоплює.

У селі Макіївка Смілянського району в родині Омельченків виявили хвору дев’ятимісячну телицю, відтак на два тижні запровадили карантин на «сибірку». Тварина не паслася в полі, а вигодовувалася скошеною травою. Лікарі підозрюють, що саме зелені харчі й спричинили смертельне захворювання рогатої.

У тому, що Харків «пішов» на рекорд, не було сумнівів від самого початку: весь чималий майданчик навколо пам’ятника Тарасу Шевченку в одно­йменному парку заполонила дітвора з мольбертами. Малювали під навісами від сонця і скрізь, де знайшовся потрібний художникам ракурс. Два хлопці, наприклад, втекли від натовпу в тінь старих дубів та кленів і творили просто на траві, мов два урбані­стичних Робінзони. Причину «відлюдництва» один із них, Олексій Лучніков, пояснив бажанням правильно підібрати тон. Мовляв, сонце відсвічується на полотні, тому кольорова гама стає неприродною. Знання професійних тонкощів сповна видала наявність певного досвіду — хлопець уже вчиться у Харківському художньому училищі. Подібна дорослість на арт–пленері «Шевченко. Молодий погляд» прирівнювалася до статусу «ветерана», оскільки більшості його учасників на вигляд не більше десяти–дванадцяти років. Приїхали і зовсім юні таланти. Мурату Байрашеву, скажімо, всього 6 років.

Питання про те, коли саме в Україні буде реформовано прокуратуру, досі зависає у повітрі. З одного боку, влада неодноразово заявляла про необхідність реформування цього наглядового органу, але лише після судової реформи, набуття чинності нового КПК та реформування адвокатури. Команда правників з Банкової під керівництвом радника Президента Андрія Портнова вже може записати у свій актив, як не бездоганну реформу Феміди (помилки, вказані ПАРЄ щодо «обрізаних» повноважень Верховного Суду, влада не поспішає виправляти), так і зі скандалом ухвалений вночі КПК, який має набрати чинності через півроку. Утім новий законопроект «Про прокуратуру» команда Портнова ще не «народила». Тоді як власний проект закону для прокурорів ще наприкінці минулого року схвалила Національна комісія зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права, до робочої групи якої увійшли відомі та незаангажовані владою правники на чолі з головою правління Центру політико–правових реформ Ігорем Коліушком. Уже на початку весни Венеціанська комісія розпочала вивчення цього законопроекту, а свій висновок обіцяє надати в середині червня. Та чи стане прогнозоване схвалення цього законопроекту венеціанцями запорукою для ухвалення закону в Україні? Міжнародна конференція щодо реформування прокуратури в Україні, яка відбулася наприкінці минулого тижня у Києві, не дала відповіді на це питання.

Днями у Кременчуцькому районному суді оголосили вирок чотирьом молодикам, які понад три роки тому закатували майстра спорту з боротьби самбо та дзюдо, неодноразового чемпіона України, призера міжнародних турнірів і Кубка світу Михайла Тагірова («УМ» розповідала про те бузувірство). Як повідомили власкору «УМ» у прес–службі обласної міліції, чотирьом бузувірам Феміда відміряла від десяти до тринадцяти років позбавлення волі.