Усе більше червоних ягідок у формі сердечок дозріває на грядках. І в магазинах та на ринках ціни на полуниці поволі, але повзуть униз. Отже, час подумати, що незабутньо смачного зготувати з нинішнього урожаю, щоб у полуничний сезон посмакували домочадці, і зробити хоч трохи смакоти про запас.
Молода письменниця Юлія Чернінька полуницю шанує не лише за її незрівнянний смак. Студентка–заочниця журфаку Львiвського унiверситету iменi Івана Франка вiрить світилам тібетської медицини, які називають ягоду царицею рослин. Юлія, яка разом iз сестрою Оленою написала, зокрема, романи «Хутір Розбещених Душ» i щойно представлений «Реанiмацiя, або Легіон А», знає, що полуниця — улюблена ягода голлівудських красунь, які дбають про фігуру. Три дні на полуницях і зеленому чаї з медом — і чотирьох кілограмів зайвої ваги як і не було. До речі, антиоксидантні дії полуниці значно підсилюються... алкоголем. Тому такими популярними є десерти з полуницею і шампанським, полуницею і лікером чи ромом.
Про «грузинський феномен» не писав лише лінивий, і все ж кожен журналіст, який приїжджає в Сакартвело, шукає свою розгадку дива. Кореспондент «УМ», яка з командою Ukrainian Fashion Games побувала в Аджарії, фіксує зміни, що відбулися з цим курортним краєм за останні вісім років.
Серед представлених київській публіці творів сучасного угорського кінематографа змогли б знайти фільм за своїм смаком і непохитний прихильник реалістичного підходу, і шанувальник найбільш вигадливого артхаусу. «Громадянсько–свідомому» уявленню про мистецтво як про дзеркало, що покликане відобразити реалії навколишньої дійсності, радості і прикрощі сучасників, повною мірою відповідає картина Діани Гроо «Веспа». Головний герой цього фільму, знятого ручною камерою за участi непрофесійних акторів, — 12–річний хлопчик із бідного селища в околицях Будапешта, який уперше вирушає у столицю, щоб отримати виграний у лотерею скутер. Але підлітком також керує відчайдушна надія відшукати батька, який багато років тому подався у велике місто на заробітки і відтоді не подавав про себе звісток. Подорожуючи «злими вулицями», він стає свідком картин безправ’я та злиднів і знаходить у цій невеселій мандрівці заміну зниклому батькові — вуличного музику, неприкаяного мешканця соціального дна, який оточує чужу дитину увагою і турботою. Стрічка Гроо, що сприймається як своєрідний парафраз «Викрадачів велосипедів» Вітторіо Де Сіки, вкотре показує, що в ситуації повної безпорадності державних інститутів протистояти соціальним вадам здатна лише людська солідарність.
Сфера «Віртуозів» — класична музика. Музика віків, яку хочеться завжди слухати. Особливо коли її виконавці — імениті, неповторні, шановані. Започаткований три десятиріччя тому, фестиваль «Віртуози» подарував львів’янам і гостям міста виступи Гідона Кремера, Володимира Співакова, Івана Монігетті, Саулюса Сондецкіса... Відмінною рисою саме цього музичного свята є неодмінна участь у ньому тих, хто ази виконавства пізнавав у Львові, а мистецьких вершин досягнув за кордоном, — Олега Криси, Юрія Башмета, Олександра Слободяника... Бузково–сонячний львівський травень — традиційний господар щедромузичних імпрез, щовечірніх, а то й денних, та ще й просто неба — на подвір’ях старовинних палаців.
У п’ятницю в Києві розпочинає свою роботу ХХІІ Міжнародний фестиваль «Музичні прем’єри сезону». Прологом його стали два симфонічні концерти Державних екзаменаційних іспитів студентів композиторського факультету НМАУ та концерт переможців конкурсу студентів–композиторів ім. Івана Карабиця, що відбулися днями. Офіційне ж відкриття фестивалю відбудеться 25 травня у Національній філармонії України: у виконанні Національного симфонічного оркестру та капели «Думка» прозвучать твори Є. Станковича, Х.–В. Гроссмана (Перу), З. Краузе (всесвітньо відомого польського композитора, котрий також виступить як соліст зі своїм Фортепіанним концертом № 1, цей виступ підтримує Польський інститут у Києві). У другому відділі буде представлено фольк–оперу Володимира Зубицького «Чумацький шлях». За диригентським пультом — Володимир Сіренко.
Ідеї проведення гонок «Формули–1» в Україні лише час від часу виникають у головах деяких відчайдушних чиновників або фанатів автоспорту. У реальність подібного поки що не надто віриться. Але команди «королівських перегонів» не забувають про нашу країну й періодично проводять тут показові виступи.
На XXX Олімпійських іграх, що 28 липня розпочнуться в Лондоні, вперше вiдбудеться жіночий боксерський турнір, на якому розігруватимуть нагороди в трьох вагових категоріях (51, 60, та 75 кг). А чемпіонат світу, що днями завершився в китайському місті Циньхуандао, назвав імена всіх щасливих володарок олімпійських перепусток. Загалом у Лондоні змагатимуться 25 боксерок, проте серед них не буде жодної нашої співвітчизниці. «Що поробиш, буде Олімпіада без українських майстринь боксу, — зітхає головний тренер збірної Микола Хаджиогло. — Усі хотіли виграти ліцензії, але їх було небагато».
Абетка шрифтом Брайля, інструкції до ліків, які можна прочитати пальцями, озвучення світлофорів, адміністративних будинків та громадського транспорту, спеціальні екскурсії та навіть шахові турніри у Львові є лише завдяки найактивнішим людям з двох обласних організацій — Української спілки інвалідів та Фонду соціального захисту і реабілітації сліпих. А наприкiнцi травня в інтернеті з’явиться сайт спеціально для незрячих. Саме ці люди своїм унікальним прикладом показують, що допомогти собі та іншим може кожен. Вони живуть за принципом: «Краще запалити одну свічку, ніж скаржитись на темряву».
