Кабінет Міністрів на своє вчорашнє засідання збирався недаремно: проект бюджету на 2008 рік таки ухвалили! І тим самим карти в руки: як палким прихильникам чинного уряду, так і його опонентам. Адже, з одного боку, Кабмін, готуючись до передвиборчої відпустки, таки виконав свою основну місію. «Але як виконав!..», — важко зітхають експерти, які знайшли в проекті державного кошторису чимало «бліх».

Мізерний валовий збір меду і на Запоріжжі. У пасічників тільки й приємного, що згадка про минулорічний, удвічі вагоміший, медозбір; поточного року далася взнаки передовсім спека. Бджоли неохоче вилітали з вуликів, ніби знали, що медоносні культури також «протестують» проти сильної спеки мінімальним виділенням нектару. «За свої 33 роки роботи на пасіках такого «скаженого», як 2007-й, я не пригадую, — бідкається головний спеціаліст «Запоріжбджолопрому» Віктор Шевченко. — Бджоли ж нероздільні з природою! Весняного меду майже не було, бо ж спека «спалила» акацію за кілька днів. Рятівними були ділянки біля водоймищ. А так все навкруги горіло, навіть менш вибагливий осот. На плантаціях соняшнику медозбір почався було в середині літа, коли пішли дощі. Ненадовго...».

Таке враження, що у новому «музеї» зібрані чи не всі упередження, байки та чорний піар, які ходили і ходять східними областями щодо Помаранчевої революції. Відкриває виставку лялька Віктора Ющенка з табличкою «Конституцією як хочу, так і ворочу». Далі — стенд «Міфи передвиборчих обіцянок Ющенка» з фотографіями, газетними публікаціями. Стенд, присвячений реформуванню Президентом ДАІ, та ще один, «сльозоточивий»: «Могучій рускій язик», де томики творів Пушкіна, Некрасова та підручник російської мови припечатані грізним чорним написом незрозумілою для організаторів музею мовою — «Заборонено». Музей — дітище депутата Луганської міськради Артема Клінчаєва, і його експозиція, за словами авторів, має символізувати шкоду бунтів, яким вони вважають Майдан-2004.

На Запоріжжі не вщухають пристрасті навколо Балки Середньої, яка є промисловим полігоном відомих металургійних гігантів. Як уже повідомляла «УМ», група депутатів Запорізької облради підготувала звернення до центральних органів влади, де наголошує на необхідності передати державі шлакові відвали Балки Середньої, бо це, мовляв, не що інше як техногенне родовище. Хоча й школяру зрозуміло, що 220 гектарів відвалів, куди від промислових гігантів надходить до двох мільйонів тонн шлаку на рік (майже все використовується як вторинна сировина), родовищем корисних копалин аж ніяк бути не може.

Сьогодні керівники основних металургійних комбінатів Запоріжжя скріплять підписами адресоване уряду та Президенту України звернення з приводу наміру обласної ради відібрати у промисловиків полігон промвідвалів (див. «Шлакова лихоманка»; «УМ» від 2 серпня). Депутати-«регіонали» ініціювали скликання позачергової сесії облради, аби ухвалити звернення до органів центральної влади з пропозицією надати Балці Середній статус техногенного родовища.

23 січня 2007-го «УМ» аналізувала проблему катастрофічних розбіжностей між намірами запорізької влади й «увагою» уряду Віктора Януковича до будови: графік робіт — узгоджений, зауважу, з Києвом — ніяк було не втиснути у змайстроване Кабміном прокрустове ложе фінансових реалій. «З початку будівництва планувалося виділити приблизно 600 мільйонів гривень, ми ж одержали трохи більше 200, — констатував на початку року начальник міськуправління капітального будівництва Іван Сухомлин. — Уже на два роки відстаємо від директивного графіка і передбачених проектом нормативних термінів».

Партія регіонів, яка ще недавно готувалася святкувати вікторію на перевиборах 30 вересня, отримала серйозний привід для хвилювання. Останні соціологічні дослідження свідчать, що утворення демократичної коаліції в майбутньому парламенті — це не якісь нездійсненні «помаранчеві» мрії, а реальність, дана «регіоналам» у відчуттях.

Сталося це близько третьої години ночі. Як поінформував «УМ» редактор газети Олексій Коцур, невідомі зловмисники, під'їхали на автомобілі «Ланос», вийшли з іномарки і упродовж п'яти хвилин випустили кілька черг з автоматичної зброї по п'ятиповерховому будинку № 56-А, що на вулиці Перемоги. Тут розташований гуртожиток музучилища, а на першому поверсі — офіс редакції запорізького щотижневика «Істеблішмент». Саме редакція, вірогідно, і була обрана об'єктом спланованого нападу. Кулі просвистіли буквально над головою жінки-вахтера і роздробили штукатурку...

Розшукати знаменитого мандрівника вдалося у селищі Атманай Якимівського району Запорізької області, де мешкають батьки Федора Конюхова. Тут «непосида» зазвичай улітку вiдпочиває з сім'єю. Причому активно: цими днями він власноруч споруджує храм.

Українські фехтувальники, попри не надто високу популярність свого виду спорту в країні, стабільно відзначаються успішними виступами на міжнародній арені. Останнім часом медалі з чемпіонатів світу й Європи привозили переважно шаблісти, але на недавній першості континенту нагадали про себе й майстри рапіри. Після завершення кар'єри Сергієм Голубицьким наші рапіристи нагородами престижних форумів не відзначалися, і от два тижні тому киянка Ольга Лелейко виборола бронзову медаль чемпіонату Європи. Результат, який вона показала у бельгійському Генті, і став приводом для зустрічі з досвідченою спортсменкою, котра, до того ж, завтра святкує свій день народження.
Домовляючись про місце зустрічі, ми з'ясували, що купуємо продукти в одному супермаркеті на Куренiвцi. Тож вирішили поспілкуватися неподалік, у сквері. Нечисленні перехожі недовірливо позирали на диктофон і трохи сторонилися, коли Оля вимовляла слова на кшталт «зброя» чи «укол». Під завісу розмови почався дрібний дощ, й останні питання записували вже під двома парасольками.
Щиро й відверто розповівши про життя фехтувальника, Лелейко поскаржилася, що не встигла пробігтися у Бельгії по магазинах — то сама билася, то вболівала за партнерів по збірній. А вже за два дні вона відправилася в Алушту. Але не на відпочинок, а на підготовчі збори до чемпіонату світу, який за два місяці прийматиме Санкт-Петербург.