Час «Ч» для Києва

Час «Ч» для Києва

Учора, коли цей матеріал готувався до друку, в колонному залі Київради відбулася перша сесія, на якій переможець столичних перегонів за крісло мера Леонід Черновецький склав присягу й офіційно вступив на посаду міського голови, отримавши вiдповiдне посвiдчення. Таким чином у головній адміністративній будівлі на Хрещатику, 36 було поставлено остаточну крапку у низці судових поразок попереднього господаря Києва — Олександра Омельченка. I хоча станом на 15.00 сесія ще так i не розпочалася, у прес-службі КМДА «УМ» запевнили, що в стінах мерії зібралися як старі, так i новообрані депутати. Виявилося, що столична ТВК ще вирішувала, чи відкривати першу сесію Київради нового, 5-го, скликання, чи ні. Пропонувалося перенести зібрання на іншу дату, тоді як до мерії приїхав судовий виконавець, який мав підтвердити, що всі суди Черновецький виграв i немає ніяких перепон провести сесію саме зараз. Врештi-решт 11 з 13 членiв ТВК проголосували: сесiї бути у п’ятницю. I вже о 16.00 вона розпочалася.

Працювати, святкувати, поминати

Працювати, святкувати, поминати

«Робитиму те, що роблю сьогодні: працюватиму, відзначатиму свята, готуватиму Київ до Великодня, до поминальних днів», — такими планами на найближче майбутнє поділився з журналістами поки що чинний мер столиці Олександр Омельченко. Про першу сесію нового скликання Київради, на якій, власне, i має прийняти присягу новообраний мер, Сан Санич мовчить, адже між Омельченком i Черновецьким триває судове протистояння, отже, церемонія зміни столичної влади відкладається на невизначений термін. У понеділок Черновецький мав змогу зарахувати у власний актив ще одну маленьку перемогу над Омельченком.

Ірпеніада ще триває

Ірпеніада ще триває

Протягом останнього тижня значного резонансу набула публікація «УМ» від 01.04.2006 р. під назвою «Блакитно-помаранчева iрпеніада, або Як на рівні міста можна створити «велику коаліцію» «Нашої України» та Партії регіонів». Уже на цьому тижні у номері «УМ» за 05.04.2006 р. наша газета повідомляла й про те, що у понеділок територіальна виборча комісія міста прийняла рішення про оголошення підсумків виборів iрпінського міського голови і проголосила переможцем Мирославу Свистович, кандидата від блоку «За чесну владу!». Нагадаємо, що, за словами голови ТВК Наталії Ганах, пані Свистович випередила свого найближчого конкурента — заможного бізнесмена Олега Бондаря, якого підтримав блок «Наша Україна», майже на 800 голосів. I це при тому, що на посаду мера балотувалося 17 кандидатів.

Ірпеніаду завершено?

Про складну ситуацію у цьому престижному місті під Києвом «УМ» детально розповідала у позаминулому номері в матеріалі «Блакитно-помаранчева Ірпеніада, або Як на рівні міста можна створити «велику коаліцію» «Нашої України» та Партії регіонів». Утім ні прихований тиск на членів виборчих комісій, ні істерія окремих політичних сил, кандидати яких програли мерські перегони, не завадили визнати перемогу відомої в Ірпені активістки Помаранчевої революції, керівника місцевого штабу Віктора Ющенка на виборах у 2002 i 2004 роках Мирослави Свистович.

Київ ускочив у гречку

Київ ускочив у гречку

Гречка, олія, банка згущеного молока, шоколадка... Таким є неповний перелік продуктового набору від благодійника Леоніда Черновецького, відомого мільйонера та власника концерну «Правекс», для всіх нужденних мешканців столиці. Багато киян посмакували безплатною гречкою, а відтак віддали свої голоси на виборах столичного мера саме за годувальника. Нагадаємо, що пан Черновецький набрав на виборах майже 32% голосів, залишивши далеко позаду головних конкурентів i героїв України — відомого боксера Віталія Кличка та чинного мера столиці Олександра Омельченка. Звісно, що опонентам переможця така «ковбаса для киян» не до смаку, інакше як підкупом виборців особисто Сан Санич «сітьовий маркетинг» від Черновецького не називає, тому й подав у тервиборчком дві скарги на дії банкіра. Мета одна — визнати вибори мера недійсними i влаштувати перевибори. Долучився i нардеп, довірена особа кандидата Омельченка Михайло Поживанов, який подав скарги в Шевченківський райсуд Києва і тервиборчком.

Блакитно-помаранчева Ірпеніада,

Блакитно-помаранчева Ірпеніада,

Драматургія «парламентської рулетки» відволікла увагу преси i громадськості від регіонів. Проте на місцях трапляються не менш драматичні події. Судові процеси захлинули чимало міст країни, адже мета лузерів — визнати місцеві вибори недійсними. Особливо коли йдеться про крісло мера.
З міста Ірпінь під Києвом йшли найтривожніші сигнали. Тут неформально виникла таємна коаліція помаранчевих i синьо-білих. Парадокс? Щоб в усьому розібратися, «УМ» побувала на місці запеклих боїв кількох бізнесменів та колишніх можновладців проти однієї жінки, відомої активістки помаранчевої революції, яка всупереч волі «сильних світу цього» фактично перемогла на виборах мера.

Шокін, Пукач, телефон

Шокін, Пукач, телефон

Призабута літня історія про «ізраїльський слід» генерала Пукача, головного підозрюваного у вбивстві журналіста Гонгадзе, за два дні до виборів набула нового забарвлення. Нагадаємо, що ще 23 червня 2005 року газета «Сегодня» повідомила, що генерал Пукач живий і перебуває в Ізраїлі. Автор резонансної статті Олександр Корчинський (знаний фахівець кримінальної журналістики) тоді стверджував, що пана Пукача знайшли ізраїльські спецслужби, які лише спостерігають за ним, але не затримують. Пізніше i голова СБУ Олександр Турчинов, i його заступник та керівник Управління «К» Андрій Кожем'якін неохоче коментували цю тему, бо, за неофіційними даними, інформація газети нібито зашкодила спецоперації, яку на Володимирській, 33 готували для затримання Пукача на території іншої держави.

Олександр Кіхтенко: Ми — війська внутрішнього спокою, а не придушення

Олександр Кіхтенко: Ми — війська внутрішнього спокою, а не придушення

— Олександре Тимофійовичу, цієї неділі 14-та річниця Внутрішніх військ збiглася з днем парламентських виборів. Чи вдасться поєднати свято, службу й голосування?
— Ми звикли всі свята відзначати на службі, а урочистості проведемо напередодні. Тому 26 березня наші бійці разом із міліцією забезпечуватимуть громадський порядок по всій країні. Відповідні розпорядження вже зроблено міністром внутрішніх справ, свої заявки подали нам начальники управлінь міліції в регіонах. Спільні наряди патрулюватимуть вулиці поблизу дільниць, адже перебувати на самих дільницях не маємо права. Окремі ділянки великих міст патрулюватимемо самостійно, без міліції. Перш за все, це стосується усіх обласних центрів та ще 17 міст обласного підпорядкування, де є військові частини ВВ. Ми готові забезпечити правопорядок навіть у свій професійний день, i там, де будуть наші бійці, не буде жодних проблем.

Блок «СІЗО»

Блок «СІЗО»

Авторські права на назву цього матеріалу по праву належать Юрію Луценку. Цим словосполученням мiнiстр влучно узагальнив криміналітет, який рветься до влади в радах різних рівнів, щоб отримати недоторканність. Про роз'яснювальну роботу МВС серед виборців та численні судові позови незадоволених фігурантів «списків Луценка» «УМ» неодноразово писала, але в даній публікації йдеться не про це. І не про тих кандидатів у депутати, які, за даними МВС, належать до кримінальних «бригад», хоча жодного разу й не «погоріли» на скоєних злочинах. Одна справа знати i підозрювати, а інша — довести й покарати. Але про судимих, обвинувачуваних i підозрюваних у скоєних злочинах, а також про тих кандидатів, які перебувають у розшуку, в МВС повідомляли достатньо, а результати перевірки виборчих списків міліцейське відомство ще в лютому направило до ЦВК. Але більшість учасників виборчих перегонів не перейнялася очищенням власних лав (а може, й не бажала?). За два дні до голосування списки ще «кишать» людьми із заплямованою репутацією.

Довіку — 20 років?

Довіку — 20 років?

Позавчора Верховна Рада ухвалила закон про зміни до Кримінально-виконавчого кодексу України (щодо гуманізації відбування покарань засуджених), внесений народними депутатами Василем Онопенком та Олександром Пеклушенком. За це рішення проголосували 288 депутатів із 397 зареєстрованих у сесійній залі. Таким чином, цими змінами передбачено, що засуджені на довічне позбавлення волі можуть подати клопотання про помилування після відбуття не менше 20 років призначеного покарання (ст. 151 кодексу).