Шокін, Пукач, телефон

      Призабута літня історія про «ізраїльський слід» генерала Пукача, головного підозрюваного у вбивстві журналіста Гонгадзе, за два дні до виборів набула нового забарвлення. Нагадаємо, що ще 23 червня 2005 року газета «Сегодня» повідомила, що генерал Пукач живий і перебуває в Ізраїлі. Автор резонансної статті Олександр Корчинський (знаний фахівець кримінальної журналістики) тоді стверджував, що пана Пукача знайшли ізраїльські спецслужби, які лише спостерігають за ним, але не затримують. Пізніше i голова СБУ Олександр Турчинов, i його заступник та керівник Управління «К» Андрій Кожем'якін неохоче коментували цю тему, бо, за неофіційними даними, інформація газети нібито зашкодила спецоперації, яку на Володимирській, 33 готували для затримання Пукача на території іншої держави.

      Та головний підозрюваний нібито «зістрибнув з гачка» саме завдяки статті в «Сегодня», через яку Пукача «попередила» своя людина в ГПУ. У медіа-просторі ходили чутки, що інформацію журналісту Корчинському «злив» саме заступник Генпрокурора Віктор Шокін, який курирував тоді справу Гонгадзе i без підпису якого СБУ не могло проводити ніяких слідчих дій. Як стверджували окремі ЗМІ, за цей «злив» секретної інформації СБУ навіть порушила кримінальну справу, бо начебто мала запис розмови Шокіна з Корчинським. Наприкінці літа Шокін повернувся з лікарняного i заявив, що ніякого витоку з Різницької не було, а щодо «прослушки» його розмов, то цей факт перевіряють. 

      Потім півроку у пресі спливали «ньюси» про бездарність наших спеців в Ізраїлі, про те, що Пукач звідти втік або його взагалі вже немає серед живих. А позавчора Корчинський запустив чергову «бомбу», адже стверджував, що через ту статтю про Пукача СБУ прослуховувала його телефонні розмови. Бо Генпрокуратура перевірила літній скандал і встановила, що спецслужба завела на кореспондента оперативно-розшукову справу (ОРС). У статті журналіст задав вiсiм  запитань силовикам: чи справді щодо нього було порушено ОРС, хто її порушив, чи застосовувалися в її рамках так звані літерні заходи і чи не порушені його права «як людини, громадянина і журналіста».

      На всі ці запитання вчора пресі й самому Корчинському відповів інший фігурант скандалу — заступник Генпрокурора Віктор Шокін, який підтвердив підозри журналіста. За його словами,  прослуховування журналіста розпочалося через два дні після «ізраїльської» статті про Пукача. Рішення завести ОРС на Корчинського прийняв тодішній голова СБУ Турчинов, а підготував — його заступник Андрій Кожем'якін. Справу відкрили відносно невстановлених посадових осіб ГПУ і громадянина Корчинського, адже безпосередньо прослуховувати заступника Генпрокурора не можна, та й дозволу ніхто не дасть без вагомих причин, а от журналіста можна. Тим більше що для того, щоб суд дав такий дозвіл, у поданні вказали, що Корчинського підозрюють у зловживанні службовим становищем як ... працівника правоохоронних органів. Шокін не приховує, що з постанови про припинення ОРС, яка була видана за підписом Турчинова вже через три тижні ( бо «прослушка» нічого не дала), 12 липня, чітко видно, що СБУ підозрювала у «зливі» інформації саме його. Але потрібної для СБУ розмови між Шокіним i Корчинським не відбулося. Тому ОРС просто знищили, щоб замести сліди i зараз багатьох моментів не відновити. Втім у слідчих є дані, що дають змогу довести вину окремих керівників СБУ у цьому злочині, i на переконання Шокіна, в ході розслідування «будуть розставлені всі крапки над «i».

      У цьому скандалі багато недомовок, хоча пан Шокін i попрохав не пов'язувати названі ним прізвища Турчинова i Кожем'якіна із виборами та агітацією (обидва у прохідній частині БЮТ), але ж чомусь усе це спливло за два дні до виборів, у п'ятницю, а не у понеділок, наприклад. Часу спростувати фактично в екс-керівників немає, та й виборець запам'ятовує гучне i наступальне, ніж оборонно виправдувальне.