Бути чи не бути? За Гоголем і в житті

Бути чи не бути? За Гоголем і в житті

Минулого року художній керівник Молодого театру Станіслав Мойсеєв мав тривале мистецьке відрядження до Угорщини — у Театрі ім. Йокая (місто Бекашчаба) ставив гоголівське «Одруження». (Цей спектакль був частиною великого проекту «Центральноєвропейське театральне коло», суть якого полягала в тому, що режисери семи країн, з якими межує Угорщина, ставили в цьому театрі п’єси своїх співвітчизників). За рік вистава Мойсеєва побувала і на гастролях, і на фестивалях, а днями Станіслав Анатолійович відзвітував про свою роботу в Угорщині перед земляками. Виставу «Одруження» показували на сцені Театру юного глядача на Липках.

«Відпусти, я не можу більше йти!»

«Відпусти, я не можу більше йти!»

Інколи, навіть програвши матч, можна залишати поле під аплодисменти своїх уболівальників. Саме така історія трапилася позавчора майже опівночі із «Карпатами». Львівський стадіон «Україна» проводжав команду, яка змарнувала перемогу на останніх хвилинах, схвальними вигуками — хлопці заслужили схвалення самовідданою грою в дуелі з німецьким грандом. Натомість у Києві трибуни освистали динамівців. Найтитулованіший клуб України, що не пробився до групового турніру Ліги чемпіонів, обіцяв у Лізі Європи лише перемагати. Однак задовольнився лише нічиєю в суперництві з «електротехніками» з білоруської глибинки. Фани вимагають відставки Валерія Газзаєва, і сам тренер заявив про намір звільнитися з посади через неспроможність «тягнути» колектив. Однак президент клубу вчора не прийняв відставку, про яку попросив російський спеціаліст одразу після матчу з БAТЕ.

Археологія vs билини

Археологія vs билини

Археолог Михайло Відейко далі тішить масового читача популярним викладом давньої історії України. Щойно вийшла книжка «Україна: від Русі до Святої Русі» (К.: Кріон), присвячена сторіччю нашої минувшини, яке автор називає «билинним».

Шило на мило?

Головною несподіванкою другого туру відбіркової кампанії Євро–2012 стала перша поразка збірної Росії під орудою Діка Адвоката. Пропустивши м’яч від словака Мирослава Стоха, який скористався подарунком кіпера росіян (Ігор Акінфеєв віддав необачний пас просто на ногу супернику), підопічні голландського фахівця впродовж години безрезультатно шукали ключі до воріт учасників 1/8 фіналу недавнього «мундіалю».

Франція дізналася, який на смак Кисляк

Масовий старт відбірної кампанії Євро–2012 минулої п’ятниці приніс кілька несподіваних результатів. Найгучнішим із них стала перемога збірної Білорусі над французами на «Стад де Франс». Суттєво змінений після ЧС–2010 склад «триколірних» провалив перший офіційний матч під орудою нового керманича Лорана Блана. Коли господарі думали про атаку, помилка в захисті призвела до голу новачка казанського «Рубіна» Сергія Кисляка, якому видав пас Глеб–молодший, В’ячеслав, що виступає в Китаї за «Шеньчжень». Учасником історичної перемоги «червоно–зелених» став захисник запорізького «Металурга» Ян Тігорєв (90 хв.).

Юрій Чебан: «Сувенірні» медалі — не для мене

Юрій Чебан: «Сувенірні» медалі — не для мене

На майбутній Олімпіаді в Лондоні до цього спортсмена буде прикута особлива увага українських уболівальників. Каноїста Юрія Чебана, в якого ще навіть немає олімпійської ліцензії, уже зараз розглядають як одного з головних претендентів на медалі. Про 24–річного одесита широкий загал дізнався у 2008–му: на Іграх у Пекіні Чебан поповнив скарбничку нашої збірної «бронзою», фінішувавши третім на дистанції 500 м. Відтоді ледь не з усіх світових і континентальних першостей веслувальник повертається з нагородами різного ґатунку.

Яскравим прикладом є цьогорічне літо: спочатку в липні Чебан піднявся на п’єдестал чемпіонату Європи в іспанській Трасоні — здобув «срібло», а днями привіз дорогоцінні метали зі світового форуму, який приймала польська Познань (індивідуальну бронзову нагороду плюс срібну — за неолімпійську дисципліну, естафету). На обох змаганнях він виступав у новій для себе дисципліні: віднедавна Юрій приділяє всю увагу спринту на 200 м.

Зростання гулліверів

Зростання гулліверів

Якби впродовж усього кваліфікаційного турніру на Євробаскет–2011 українські збірні демонстрували таку гру й характер, як у недільних матчах у Дніпропетровську проти британців та британок, представники і сильної, і прекрасної статей мали б усі підстави розраховувати на путівки до фінальної частини. А так — перемоги над лідерами відбіркових груп дозволили нашим посісти лише треті місця й готуватися до додаткової кваліфікації за рік.