Канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Росії Володимир Путін розробили секретний план урегулювання збройного конфлікту в Україні. «Змова» відбулася ще до катастрофи малайзійського літака, через яку план ледве не опинився на межі зриву. Але не зірваний остаточно...
Рада Євросоюзу вчора, як і планувала, письмовою процедурою затвердила винесене напередодні на її розгляд Комітетом постійних представників ЄС рішення щодо запровадження третьої хвилі санкцій проти Росії. Як повідомила на брифінгу в Брюсселі представник глави європейської дипломатії Майя Косьянчич, того ж дня (31 липня, в четвер) рішення про введення санкцій мав опублікувати Офіційний журнал Євросоюзу.
Повільно, неохоче і «зі скрипом», Європа все ж наважилася зробити те, до чого її так довго підводив своїми діями Володимир Путін: запровадити найжорсткіші, секторальні санкції проти Росії. Як і очікувалося, позавчора на засіданні у Брюсселі постійні представники держав ЄС узгодили рішення про перехід до третьої хвилі санкцій, починаючи з 31 липня.
ЗРосія програла суд на 50 мільярдів доларів. Саме таку космічну суму, згідно з рішенням Арбітражного суду в Гаазі, офіційна Москва має сплатити колишнім власникам нафтового гіганта «ЮКОС». Після арешту в жовтні 2003 року Михайла Ходорковського, співзасновника і співвласника, у компанії настали скрутні часи. І зрештою 2006 року «ЮКОС» оголосив себе банкрутом, а ще через рік був ліквідований. Левову частку підприємства було передано концерну «Роснєфть», який очолює наближений до Володимира Путіна Ігор Сєчин.
Сьогодні у Брюсселі можуть ухвалити-таки рішення про санкції щодо Росії, які «в народі» охрестили «третьою хвилею». Йдеться не про затвердження нового пакета заходів, а лише про попереднє його схвалення, після чого для офіційного запровадження санкцій у дію має зібратися позачерговий саміт лідерів ЄС.
Трагедією завершилася аварійна посадка для літака компанії «Трансазія ейрвейз», що здійснював внутрішній переліт на Тайвані — з міжнародного аеропорту Гаосюна до міста Магун, єдиного на архіпелазі Пенгу. Через погані погодні умови посадку, яка мала відбутися о 16:00 середи за місцевим часом, перенесли на 17:43.
ЗЄвросоюз розробив три сценарії запровадження довгоочікуваних секторальних санкцій щодо Росії. Як повідомляє «Європейська правда», у документі, проект якого публікує «вісник ЄС» Euobserver, є як найпростіші обмеження, що не матимуть відчутного впливу на економіку РФ, так і жорсткі заходи, здатні «обнулити» російський бюджет.
Так і не ставши «історичним», як того очікували оглядачі, вівторкове екстрене засідання Ради безпеки Російської Федерації на тему загрози суверенітету і територіальній цілісності Росії залишило по собі відчуття, як кажуть росіяни, «льогкого нєдоумєнія». Розпочавши із заяви, що «прямої загрози суверенітету і територіальній цілісності сьогодні, звісно, немає», Володимир Путін міг на цьому засідання й закрити — порядок денний-то вичерпано.
Напередодні екстреного засідання Ради безпеки Російської Федерації, яке скликав на вчора Володимир Путін, як російські, так і західні оглядачі обережно пророкували йому роль «історичного». Головним і по суті єдиним питанням порядку денного була ситуація в Україні.
Незважаючи на те, що в причетності Кремля до фінансування тероризму вже не випадає сумніватися навіть найбільшим західним русофілам; на численні акції протесту біля французьких посольств в усьому світі, категоричну позицію США й навіть на заклик канцлера ФРН Ангели Меркель, Париж не збирається відмовлятися від продажу Росії військових кораблів «Містраль».
