Її називають останнім класиком ХХ сторіччя, найдивовижнішою жінкою в музичному світі. «Образ її музики найбільше пов’язується з двома поняттями: духовність і філософське бачення світу», — так охарактеризувала гостю Львівської національної музичної академії Софію Губайдуліну професор–музикознавець Любов Кияновська, відкриваючи зустріч громадськості міста з композиторкою напередодні вечора «Софія Губайдуліна на «Контрастах».

Видавництво Івана Малковича готує до друку шокуючу книгу під назвою «Красный апокалипсис: сквозь голодомор и раскулачивание» Дмитра Гойченка. Це буде перша книга «А–БА–БИ–ГА–ЛА–МА–ГИ» російською мовою.

Українські музеї, які ще недавно були символом старозавітних порядків, консервативності і регресу, які асоціювалися з сердитими бабцями–наглядачками і давно не ремонтованими приміщеннями, прагнуть перетворитися на аналоги цікавих сучасних західних музеїв.

Учора інформагенції повідомили про смерть композитора світової слави, американця Еліота Картера. Він помер у Нью–Йорку на 104–му році життя.

Сказати, що останні бої братів Кличків були зовсім не цікавими, напевно, не можна. Але вони були прогнозованими і не мали тієї непередбачуваності, що часто характерна для протистоянь «супертяжів».

Цей рік став особливим для британського тенісу. 25–річний Енді Маррей хоч і не виграв Уїмблдон, але переміг на Уїмблдонських кортах в олімпійському тенісному турнірі. Згодом окрилений шотландець, якого віднедавна тренує легендарний у минулому тенісист Іван Лендл, уперше в житті виграв чемпіонат із серії «Великого шолому» — «Ю–Ес оупен».

Нинішня Верховна Рада перед тим, як остаточно розчинитися в історії, має зробити народові останній подарунок — ухвалити державний бюджет 2013 року. Оскільки виконавча влада поставила це завдання перед точно вже контрольованим нею парламентом буквально в останню мить, це дало підстави вважати: особливо солодким для народу цей кошторис не буде.

Мер другого за величиною міста Канади — Монреаля — Жеральд Трамбле подав у відставку на тлі корупційного скандалу. На прес–конференції з цього приводу він оголосив, що йде з політики й публічного життя.

Після того, як життєлюбного гедоніста Ніколя Саркозі на посаді президента Франції змінив соціаліст Франсуа Олланд, у місцевої жовтої преси стало менше поживи для «перемивання кісточок» державним посадовцям.