Інтригу з президентськими виборами у США остаточно розв’язано — після того як порахували голоси в останньому штаті Флорида, перевага чинного глави держави Барака Обами над суперником–республіканцем Міттом Ромні стала беззаперечною: 332 на 206 голосів у Колегії виборників. Проте американській пресі вже не до виборів. Адже на перші шпальти вийшла інша «тема номер один» — відставка директора ЦРУ Девіда Петреуса. Пікантності цій новині додає те, що людина, яка мала охороняти державні таємниці та дізнаватися секрети ворогів Америки, втратила посаду через свій власний секрет — подружню невірність. Як повідомив сам Петреус у листі, поширеному серед співробітників управління, минулого четверга він подав прохання про відставку на ім’я президента Барака Обами, і в п’ятницю вдень господар Білого дому його задовольнив. «Після 37 років сімейного життя я припустився серйозного прорахунку, вступивши у позашлюбний зв’язок. Така поведінка є неприйнятною як для чоловіка, так і для лідера нашої організації», — наголошується в заяві Девіда Петреуса.

Генерального конструктора супутникової навігаційної системи ГЛОНАСС Юрія Урличича звільнили з посади, повідомляє РІА «Новості» з посиланням на заяву Лідії Михайлової, прес–секретаря куратора ВПК в російському уряді, віце–прем’єра РФ Дмитра Рогозіна. Минулої п’ятниці стало відомо про розкрадання на суму близько 6,5 млрд. рублів (330 млн. доларів) при розробці системи ГЛОНАСС, яка має прийти на зміну американському аналогу GPS не лише на російському, а й на світовому ринку. Проти кількох керівників ВАТ «Російські космічні системи» відкрито кримінальні справи за статтею «зловживання службовими повноваженнями». Максимальне покарання за цією статтею — 10 років позбавлення волі. Офіційним куратором програми ГЛОНАСС є віце–прем’єр, «сірий кардинал» Кремля Владислав Сурков, який тепер курирує високотехнологічні проекти.

У єдиної європейської валюти зараз не найкращі часи. Та попри апокаліптичні прогнози про його швидку смерть, які лунають уже кілька років, євро й досі тримається на міжнародному фінансовому ринку досить упевнено. На початку 2012–го воно відзначило 10–річний ювілей свого перебування в обігу і, «подорослішавши», планує оновитися. Як повідомив наприкінці минулого тижня у Франкфурті–на–Майні голова Європейського центробанку Маріо Драгі, у травні наступного року в обіг почнуть впроваджувати нові євробанкноти. Першими оновлять свій вигляд купюри номіналом 5 євро. Ще через рік зміниться 10–єврова банкнота і так далі. Тобто триватиме цей процес щонайменше сім років — саме стільки на даний момент існує номіналів євробанкнот. Купюри попереднього, чинного на даний момент зразка ходитимуть паралельно з новими — центробанки країн єврозони поступово вилучатимуть їх з обігу.

Минулих вихідних Центральна виборча комісія нарешті оголосила остаточні результати парламентських виборів. Спочатку за партійними списками: згідно з даними ЦВК, Партія регіонів набрала 30% голосів (за неї проголосували 6 116 746 виборців), Об’єднана опозиція «Батьківщина» — 25,54% (5 209 090 виборців), «УДАР Віталія Кличка» — 13,96% (2 847 979), Комуністична партія — 13,18% (2 687 269) та ВО «Свобода» — 10,44% (2 129 933). Голова ЦВК Володимир Шаповал зачитав прізвища всіх 225 щасливчиків, що потрапили під купол ВР завдяки прохідному місцю у списку партії. Але із переможцями у мажоритарних округах усе виявилося не так просто. Їхній статус члени ЦВК визнавали у неділю із дискусіями та окремими думками. Відтак кількість округів, у яких планують проводити перевибори за сценарієм Банкової, не змінилася — тільки п’ять(№94, 132, 194, 197, 223). Водночас спроби окремих членів ЦВК закликати колег не визнавати результати виборів ще у трьох проблемних округах та призначити перевибори ще й там, не отримали підтримки провладної більшості. Отже, депутатську недоторканність автоматично отримали ще й самовисуванець, креатура Петра Порошенка Олександр Домбровський (округ №11), провладний самовисуванець Віктор Жеребнюк (№14) та «регіонал» Микола Дмитрук (№184), а загалом — 220 мажоритарників. За таке визнання опозиція вже оголосила членів ЦВК співучасниками кримінального злочину, яким легітимізовано крадіжку голосів виборців.

На фініші виборчих перегонів вочевидь для мобілізації патріотичного електорату спостерігалося пожвавлення довкола імен колишніх українських гетьманів та інших впливових провідників нації. Лише в Івано–Франківській області впродовж жовтня «забронзовіли» Іван Виговський, Пилип Орлик та ініціатор створення ОУН і її перший керівник Євген Коновалець.

Останнім із цієї авторитетної трійці на Прикарпатті вшанували гетьмана Пилипа Орлика, котрий уклав «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького» — найдемократичніший для свого часу правовий документ. Пам’ятний знак гетьману Орлику встановили в Івано–Франківську поруч із будинком, де мешкає старійшина вітчизняної історичної науки академік Володимир Грабовецький.

Цукровий діабет називають епідемією ХХІ століття. Щороку кількість хворих на нього зростає. У світі нині 300 мільйо­нів людей мають цю недугу, в Україні на ЦД хворіє 1 мільйон 256 тисяч — майже три відсотки населення. За даними ВОЗ, 70% смертності у світі провокують неінфекційні захворювання, до яких належать цукровий діабет, гіпертонічна хвороба й онкологія. Їх зростання, особливо в країнах Європи, змусило Всесвітню організацію охорони здоров’я прийняти програму боротьби з неінфекційними захворюваннями. Про це світова медична спільнота нагадає також завтра, 14 листопада, у Всесвітній день боротьби з діабетом. Які проблеми насамперед турбують хворих на цукровий діабет, як запобігти недузі і які особливості лікування захворювання, «УМ» розповів головний ендокринолог МОЗ України, головний лікар Київського міського клінічного ендокринологічного Центру, доктор медичних наук Микола Гульчій.

Українська мова втрачає позиції в освіті та книговиданні, але тримається в кінопрокаті. Такі висновки містить аналітичний огляд «Становище української мови в Україні в 2012 році», оприлюднений 9 листопада, в День української мови. Метою дослідження, яке проводив рух «Простір свободи» за сприяння інтернет–видання Texty.org.ua, було представити у цифрах і фактах, яким є реальне становище української мови в країні. Як відзначає керівник проекту Тарас Шамайда, «відсоток громадян, які визнають українську рідною мовою, з кожним роком зменшується, і цьому прислуговується державна політика». Порівняймо, закликає Шамайда, дані 2001 року і 2011–го: одинадцять років тому 67% громадян заявили, що спілкуються українською, а 29,6% назвали рідною російську мову; за даними ж 2011 року, українській надають перевагу 47% опитаних, російській — 37%, до того ж суттєво зросло число тих, хто воліє мати дві державні мови (таких 15%). Подібні висновки можна зробити з результатів досліджень, проведених авторитетним Центром ім. Разумкова, куди зателефонувала «УМ». За даними цієї організації, 53,3% мешканців України надають перевагу українській мові, а 44,5% — російській.