Нова хвиля бітломанії накрила Київ і, за прогнозами галеристів, триватиме до 12 грудня. Саме стільки триватиме ексклюзивна виставка фотографій «Бітлз», зроблених з 1960 по 1964 рік. З нагоди відкриття виставки у Центрі сучасного мистецтва М17 до столиці завітала авторка робіт — німецький фотограф Астрід Кірхер. Уже 75–річна пані Кірхер на презентації виставки із посмішкою згадувала, як познайомилась із «бітлами», і розкрила таємницю походження тодішнього рокерського стилю гурту.

Народний День свободи — восьма річниця початку Помаранчевої революції — цьогоріч може перетворитися на зустрічі на Майдані лише кількох десятків небайдужих. Принаймні про намір вийти на Майдан і згадати неймовірний прорив української демократії 2004 року заявляють зовсім небагато «помаранчевих».

Дніпропетровщину сколихнула звістка про затримання Олега Плачкова. Проте у прес–службах обласних структур СБУ, прокуратури та міліції на дзвінки «УМ» дружно відповіли, що цю інформацію не коментують. Водночас інтернет–простір уже заполонили численні розповіді про діяння Плачкова, в яких ідеться і про начебто хабар у сумі 11 тисяч доларів, і про знайдені в оселі високопоставленого міліціянта ще 150 тис. «зелених», а також кілька одиниць вогнепальної зброї, золото. Але поки що все це — неофіційна iнформацiя.

У ніч iз середи на четвер, близько опівночі, Вищий адміністративний суд України відмовився задовольнити позов кандидатів від партії ВО «Батьківщина» Наталії Солейко (округ №11) та Івана Мельничука (округ №14) до Центрвиборчкому­ щодо скасування рішення про визнання самовисуванців Олександра­ Домбровського та Віктора Жеребнюка переможцями у цих проблемних округах Вінниччини. Також суд зняв тимчасову заборону на оприлюднення результатів виборів у цих округах.

Рада Безпеки ООН позавчора ввечері зібралася на надзвичайне засідання з приводу загострення ситуації в Секторі Газа. Упродовж середи ізраїльська авіація здійснила понад 20 атак по цілях у цій частині Палестинської автономії, в результаті яких загинуло щонайменше дев’ять людей. Серед жертв — Ахмед Джабарі, очільник військового крила організації ХАМАС, яка контролює Сектор Газа. В його автомобіль влучила ізраїльська ракета.

Відучора Комуністичну партію Китаю офіційно очолює новий генсекретар — як і передбачалося, на зміну 69–річному Ху Цзиньтао, який стояв біля партійного стерна десять років, прийшов 59–річний Сі Цзиньпін. Після того, як у березні на щорічній сесії парламенту Цзиньтао офіційно складе свої повноваження, Цзиньпін стане ще й офіційним головою КНР, тобто зосередить у своїх руках всю повноту влади в державі. Державі з другою за потужністю економікою на планеті, яка до того ж стрімко нарощує політичний вплив у світі. Тож не дивно, що постать нового керівника цікавить не тільки й навіть не стільки китайців, скільки світову спільноту, якій належить мати з ним справу щонайменше наступні десять років.

Згадати артистів, які творили славу українського оперного мистецтва, вирішили в Національному театрі опери і балету імені Тараса Шевченка. Видатних, геніальних і непересічних тут було настільки багато, що проект «Золоті сторінки Київської опери» обіцяє бути одним із найтриваліших в історії театру. Фотовиставка, вистава–посвята, ювілейна афіша тощо — так планують нагадувати сучасним опероманам про «митців, які склали славу театру в 50—90 роках минулого століття, але вже відійшли у вічність». Перший у цьому списку — український бас Василь Іларіонович Пазич (1925—1997). Він виконав близько п’ятдесяти оперних партій, серед яких — Карась («Запорожець за Дунаєм»), Виборний («Наталка Полтавка»), Тур («Богдан Хмельницький»)... «Ви уявіть собі, на цій сцені співали Іван Паторжинський, Борис Гмиря, Андрій Кикоть, і серед цього сузір’я не загубився Василь Пазич», — не приховує свого захоплення директор Національної опери Петро Чуприна. Працював він і з молодшим поколінням вокалістів, на виставці, яку облаштували у фойє театру, є світлини, де поряд з Пазичем Анатолій Солов’яненко, який був його партнером у виставах «Богема», «Травіата»... Пазич також знімався у фільмах Івана Кавалерiдзе, викладав...

Активні шукачі старовини у стінах музею археології Харківського національного університету ім. Каразіна влаштували традиційний показ раритетів, які вдалося підняти з історичних глибин протягом останнього сезону. Цього року розкопки вели у Харківській і Полтавській областях та на місці Херсонесу. Звідси, власне, і розмаїття самих знахідок: у колекції є все, починаючи від зброї і завершуючи простою жіночою прикрасою у вигляді раціональної шпильки. Є і речі, цінність яких зрозуміла переважно історикам, як, наприклад, звичайнісінький черепок від глечика з уривками якихось таємничих написів. Унікальною знахідкою у даному випадку фахівці називають саме ці незрозумілі «каракулі». «Написи дуже цінні, — коментує ситуацію для непосвячених начальник експедиції «Цитадель» у Херсонесі Андрій Домановський. — Ті ж, що знайшли ми, — найвірогідніше, оригінальні, і у них йдеться про історію Півдня України». Тут же археологам вдалося знайти також монету, яка ще ніким і ніде не була описана. Одиничність екземпляра автоматично додала йому цінності.