Після перемоги на передкваліфікаційному олімпійському турнірі в Києві національна збірна під проводом Анатолія Куликова виграла ще один турнір. І нехай етап «Єврочелленджа», попри красиву назву, має не надто високий статус — це такий собі проміжний «міжсобойчик» команд другого–третього ешелонів, у тренерському штабі «синьо–жовтих» задоволені результатом, досягнутим у румунському місті Меркуря Чук.
Українська мисткиня Жанна Кадирова стала третім лауреатом Премії ім. Казимира Малевича, заснованої 2008 року з ініціативи Польського iнституту в партнерстві з CSM (Фундацією «Центр Сучасного Мистецтва»). Раз на два роки цю премію вручають митцям не за окремі арт–проекти, а за внесок у розвиток сучасного мистецтва загалом. 2008 року її отримала Алевтина Кахідзе, 2010 — Стас Волязловський. Своєрідність Премії полягає також у тому, що висувають українських кандидатів на нагороду вітчизняні та зарубіжні культурні інституції, наукові центри, творчі об’єднання, галереї та музеї. «Після вручення першої Премії ім. Казимира Малевича особливого розголосу не сталося, — зазначає директор Фундації «Центр Сучасного Мистецтва» Катерина Ботанова. — Але все дуже змінилося за чотири роки: виникають дискусії, в Україні є глядач, для якого сучасне мистецтво стало невід’ємною частиною його життя».
Молода генерація українських режисерів тепер може не хвилюватися за прокатну долю свого творіння — Національний центр Олександра Довженка та Державне агентство України з питань кіно попіклується про це. Адже ініційований ними проект «Українська нова хвиля» покликаний саме звітувати про напрямки, у яких рухається українське кіно, отже, програма показів мусить стати регулярною, а найкращі з фільмів, поданих на розгляд організаторів, покажуть у декількох містах України.
На обидвох перших етапах Кубка світу–2012/13 українським біатлоністам вдавалося сходити на п’єдестал. Однак повторити успіх у словенській Поклюці підопічним Василя Карленка не вдалося.
Урочисте й велелюдне відкриття відбулося минулої п’ятниці. Фактично це музей у музеї: для нього відведено три приміщення з окремим парадним входом діючого краєзнавчого музею в історичному центрі кримської столиці на вулиці Пушкіна. Його експонати — це автентичне ткацьке обладнання, домотканий одяг, предмети домашнього вжитку з льону і конопель, вишивки кримських українців XIX—XX століть, а також майже сто робіт видатної вишивальниці, Героя України Віри Роїк та її нинішніх учениць.
Українські ресторатори таки дотримуються букви закону — після 16 грудня, відколи набула чинності заборона курити в закладах харчування, в ресторанах і кафе зникли зали для курців. У цьому «УМ» переконалася, побувавши в піцерії «Челентано», що біля метро «Шулявська», — невеличкий зал на чотири столики відгороджений скляними дверима, де досі можна було курити, тепер обклеєний наліпками «У нас не курять». Навіть у «розливайці» неподалік піцерії «УМ» курців не зафіксувала. Як і традиційних попільничок на столах. Тут теж висить табличка «Курити заборонено», правда, ледь помітна за великим фікусом. Утім, зізнається офіціантка, з курцями час від часу таки виникають «антитютюнові» конфлікти: публіка, самі розумієте, збирається така, якій закони не писані.
Акцію «Святий Миколай іде до сиріт», яка вже понад місяць триває в Івано–Франківську під патронатом місцевого відділення Мальтійської служби допомоги, підтримало чимало мешканців Прикарпаття. Серед них — покутянка Параска Хома, відома художниця народного декоративного розпису, послідовниця Катерини Білокур.
Позавчора ввечері потужний вибух залишив без даху над головою майже дві сотні мешканців 16–поверхового будинку на Московському проспекті. Подружжя та їхнi двоє дітей, які опинилися в епіцентрі пожежі, загинули. За поки що не підтвердженою інформацією, глава сімейства від отриманих травм помер одразу, а його дружина, з малюками 2005 та 2011 року народження, вибігла на балкон і разом iз ними вискочила з десятого поверху. У вогняній пастці опинилися ще шістнадцять людей, але пожежникам вдалося їх врятувати.
