Розпочалася 1–ша сесія ВР 7–го скликання. Нині Рада нібито і влада, та з нею ніхто не радиться, глава держави звик наказувати. Проте і за президентсько–парламентського ладу ВР зберегла деякі функції. Вона навіть може змінити цей лад, посиливши чи тоталітаризм, чи демократію, проте 300 голосів нема ні в кого, правда, більшість у ВР може й обходити Конституцію (закон про мови). ВР погоджує соціально–економічну політику — затверджує бюджет, дає дозвіл на продаж держвласності (земля ще залишилася!), але більшість у «регiоналів», тож вони забезпечують нам «покращення життя» — безробіття, інфляцію, борги із зарплат, все це освячує ВР. І все ж ВР виглядає єдиним острівцем гласності та демократії серед моря «стабільності». Всі інші гілки влади (Кабмін, голови адміністрацій, суди) призначаються, там повністю хазяйнують провладні кадри; ВР обирається безпосередньо народом, тому в ній є опозиція. У виконавчій владі все відбувається таємно: перерозподіли фінансово–ресурсних потоків на користь представників самої ж влади, безтендерні держзакупівлі, постачання ДУСею розкошів можновладцям. А ВР є відкритою трибуною, депутатам рота заткнути не вдається, на засіданнях ВР присутні журналісти, засідання транслюються. Всі люди бачать, що відбувається у стінах ВР, у них складається уявлення, що ж воно таке, ця ВР, виникають певні асоціації.

Як же збіднів теперішній світ, особливо Україна, на християнські чесноти та людські цінності, якими повинна жити кожна людина! Поміркуймо про те. Є в нас незалежна держава. Всі знаємо, що воскресла вона на крові й кістках полеглих героїв. То чому ми не будуємо її з такою любов’ю, з якою вмирали ці славні лицарі? Хто вирвав iз наших сердець любов до рідного краю? Чому продаємо свої грішні душі за юдині срібляки? І кричимо: «Банду геть!» А що ми робимо, щоб тiєї банди не було? Безліч «чому», а відповідь одна, яку дає нам наш Президент В. Ющенко, який у серцях багатьох українців назавжди лишиться ним. Він часто повторював: «Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього». У міжнародних відносинах він був і є шанованою людиною. Завжди і всюди вмів повести себе і засвідчити, що ми — культурний, цивілізований народ, якого треба шанувати і рахуватися з ним. Показав світові Україну, її славну і трагічну історію.

Джонні Депп уже давно не приховує, що покинув Ванессу Параді після чотирнадцяти років цивільного шлюбу заради партнерки по фільму «Ромовий щоденник» Ембер Херд. А днями Джонні придбав за 16 мільйонів доларів розкішний будинок у Нешвіллі, щоб оселитися там разом із 26–річною подругою. В особняку площею 5804 кв. м — 19 кімнат, домашній кінотеатр, величезний винний погріб і гараж на сім автомобілів.

Знамениті актори мають мільйонні армії шанувальників, позують перед фотокамерами на червоних доріжках у розкішному вбранні, проте іноді нехтують елементарні правила гігієни. Та ще й відверто повідомляють про це в інтерв’ю журналістам. Саме на ґрунті таких зізнань видання The Huffington Post склало рейтинг нечупар–селебрітіз.

Найжорстокіше кидалово дитинства — це невідповідність запаху полуничного мила його смаку.

Церква не вітає всю цю медійну метушню навколо «кінця світу». Ба, більше — нещодавно УПЦ Московського патріархату запропонувала притягувати до відповідальності тих, хто розповсюджує апокаліптичні чутки, бо все це — дияволові «штучки». У більшості релігій тільки Всевишній знає, коли настане кінець світу. То куди вже нам, дрібним рабам Божим, пасталакати про те, що знає тільки Він один. Проте існують цілі касти розумних «рабів Божих», які насмілюються не тільки сперечатися про кінець світу, а й обґрунтовувати свої доводи формулами та розрахунками. Це — вчені. На сьогодні існує кілька панівних у науковому світі гіпотез про загибель людської цивілізації і — в ширшому сенсі — нашого Всесвіту. Усі вони, скажемо так, — в далеко терміновій перспективі. Видатний британський математик, професор Оксфордського університету сер Роджер Пенроуз, виступаючи в листопаді з відкритою лекцією в Києві, сказав: Великий колапс Всесвіту відбудеться, але через 10–15 мільярдів років. І з дещо похмурим британським гумором додав: проте нам хвилюватися не слід, адже людство ще до того загине від якихось інших, не таких глобальних, причин.

Зробити короткий огляд головних наукових гіпотез про загрози загибелі Всесвіту «УМ» попросила знаного українського вченого, доктора фізико–математичних наук Максима Стріху.

На батьківщині страшних пророцтв — у Мексиці та Гватемалі — з нетерпінням чекають «кінця світу». 21 грудня сюди, наче на вечірку Хелловіна, приїдуть сотні тисяч туристів, у кишенях яких повно песо, доларів і кеецталів. Нащадки майя та інші їхні співвітчизники тішаться, що стародавні аборигени залишили їм у спадок не тільки славу загадкового народу, а також і шанс підзаробити на «дурних білих людях». Старійшини племені майя в Гватемалі вважають, що «кінець світу» — міф, вигаданий на Заході. У календарі майя немає жодної згадки про кінець світу, підтверджують вчені, які вивчають культуру цього стародавнього народу.

Парадокс: про Український вільний університет, що діє в Мюнхені, в самій Україні майже нічого не відомо. Як потенційним студентам, так і ширшим та більш просунутим колам громадськості. А проте УВУ — унікальний у своєму роді вищий навчальний заклад принаймні для Старого світу. «Спроби створити щось подібне були і в інших народів, — каже нинішній ректор УВУ Ярослава Мельник. — Зокрема, був Балтійський університет, але протримався він недовго. В Німеччині є дуже потужна російська громада, росіяни мають тут свою пресу, дитсадки, школи, але російського університету — немає. Повноцінний закордонний виш із національною мовою навчання в Європі є лише в українців».

Ми спілкуємося з пані Ярославою в її кабінеті у новій будівлі УВУ на Барелліштрассе, 9–а. Колись це було передмістя столиці Баварії, а тепер — один із мальовничих районів Мюнхена. Звідси рукою подати — якихось 700 метрів — до королівського палацу й парку Німфенбург. Перший блок зимового семестру почався тут 5 листопада, закінчився — вчора. До кінця січня ВНЗ бере новорічну паузу, тоді заодно й відзначить 92–гу річницю від свого заснування (урочистості призначено на 6 лютого).

Далеко не всі навіть із тих, хто цікавиться життям української діаспори в Німеччині, знають, що скрутні часи УВУ лишилися позаду й університет узяв новий, успішний старт у цьому досить скромному двоповерховому особняку в районі Нойхаузен–Німфенбург. Адже значно відомішою була будівля УВУ за адресою Пінценауерштрассе, 15 (інтернет–сервіс Google Maps і досі позначає цю споруду як «Украініше Фрає Універзітет»). Років три–чотири тому подейкували ледве не про кінець легендарного діаспорянського вишу. Але він знайшов спосіб, як вижити, і залишився одним із провідних центрів наукового й громадського життя українців у Німеччині.

Як свідчить статистика, з усіх хворих із запаленням очей, які звертаються до лікаря, 65 відсотків мають кон’юнктивіт. А взимку кількість таких скарг збільшується майже до 80%: долучається вплив ГРВІ, вірусних епідемій. Неофіційно лікарі називають кон’юнктивіт синдромом «кролячих очей». При цій недузі очі червоніють, оскільки відбувається запальний процес слизової оболонки — кон’юнктиви, яка виконує захисну та живильну функцію і перешкоджає пересиханню ока. читати тут