Незважаючи на те, що з цієї «гарячої точки» Межиріччя ще півроку тому було виведено український миротворчий контингент, на землі Тигру та Євфрату продовжує литися українська кров. Адже в Іраку лишилося 43 військовослужбовцi миротворчого персоналу наших Збройних сил (31 офіцер та 12 прапорщиків), які разом з іноземними колегами служать у штабах Багатонаціональних сил «Ірак», однойменного корпусу та в дивізії «Центр-Південь», у тренувальній Місії НАТО в Іраку та у відділі військової допомоги.

«У царині земельних відносин терміну давності не існує!» — люблять казати у Державному комітеті України із земельних ресурсів. «Завали», які виникли внаслідок безміру попередників, тут намагаються розчищати всіма доступними способами. I таки виявляють численні порушення в тому чи іншому регіоні. Утім, демонтуючи систему земельної корупції, навіть керівництву Держкомзему доводиться стикатися з активною протидією підлеглих із регіонів, їхніми подільниками з правоохоронних органів, зацікавленими впливовими особами та iн. У розпорядження «УМ» потрапили цікаві документи — акти комплексних перевірок органів земельних ресурсів Одещини та Ялти.

Злочин проти преси «регіонали» скоїли позавчора по обіді перед будівлею Верховної Ради. У Маріїнському парку знімальна група телеканалу СТБ робила репортаж у наметовому містечку прихильників ПР, й це не сподобалося окремим нардепам. До кореспондентки програми «Вікна-СТБ» Маргарити Ситник та оператора Володимира Новосада підійшли семеро «регіоналів», двоє з яких мали депутатські значки, й у грубій формі наказали припинити зйомку та віддати їм відеокасету. Не зрозуміло, що саме їм не сподобалося, адже, за словами Новосада, він знімав звичайні намети, те, як мітингувальники рахували талони на обід тощо.

Цю сцену наш фотокореспондент Володимир Стадник зробив 5 липня о 13.30 у самісінькому центрі столиці — на майдані Незалежності. Це сталося випадково, адже він знімав зовсім іншу подію, як раптом його увагу привернула цікава ситуація — престижний «Lexus RX300», який нахабно припаркувався на Хрещатику біля «Глобуса», завантажували на евакуатор. За цим дійством спостерігав інспектор ДАІ, який, судячи з усього, й викликав евакуаційну бригаду.

Опитування, з яким журналіст «України молодої» звернувся як до своїх знайомих, так i незнайомих жінок на вулиці, дало несподівані результати. Лише кожна третя жінка сказала, що ніколи у житті (свят-свят-свят) не потрапляла у подібну ситуацію. Інші або пережили приниження гвалтуванням, або їм ледь не дивом вдалося втекти, налякати нападника чи відговоритися. Втім далеко не всі виявилися готовими до рішучого протистояння гвалтівнику, аж до вбивства. Крові, фактично, не бажав ніхто. Та й неможливо спрогнозувати таку екстренну ситуацію i власну роль у ній. Наводимо окремі реальні жіночі історії, перевага, звісно, тим нашим співрозмовницям, які у подібні ситуації потрапляли. Імена змінено, вік підкориговано.

Прізвище полковника СБУ, колишнього помічника начальника Управління «К» Валентина Крижановського широкій громадськості стало відоме минулої осені, коли він разом із відомим опальним генералом СБУ Валерієм Кравченком звинуватив щойно призначеного на посаду голови СБУ Ігоря Дріжчаного у контрабанді бракованого гафнію до Китаю. Одразу після цієї резонансної прес-конференції у полковника Крижанівського нібито стріляли у центрі Києва, поранений, він опинився у військовому госпіталі, з якого через кілька днів зник. За словами самого полковника, через погрози вбивством йому довелося виїхати до Росії.

Складна ситуація з виборами міського голови Ірпеня неодноразово висвітлювалася на сторінках «України молодої». Ще б пак! Адже мешканці невеличкого, але престижного регіону під Києвом два з половиною місяці жили без новообраної влади. В «ірпеніаду» довелося втрутитися навіть Президенту. На заваді переможцю виборів — відомій активістці, керівникові виборчих штабів Ющенка на Приірпінні у 2002 i 2004 роках Мирославі Свистович — стали місцеві клани з бізнесу та колишньої корумпованої влади. Перед загрозою мерства лідерки блоку «За чесну владу!» об'єдналися корупціонери, хабарники та можновладці різних мастей. Але незважаючи на майже сорок судових процесів, безсонні ночі та погрози невідомих, Мирослава Свистович таки перемогла. Вже два тижні вона керує регіоном i, як i обіцяла, своє перше ексклюзивне інтерв'ю дала саме «Україні молодій». Цікава деталь: i в самому кабінеті міського голови, де відбувалося інтерв'ю, i у приймальні, i поруч за столами в коридорі робота буквально кипить. Чимало соратників пані Мирослави постійно щось вирішують, радяться, записують. Не вмовкав i телефон мера, а на столі в пані Свистович — чимало букетів зі свіжих квітів. За її словами, люди досі ледь не щодня вітають її з перемогою.

Позавчора Президент Віктор Ющенко чітко заявив, що він був, є i залишається прихильником «помаранчевої» коаліції. Щоправда, при цьому глава держави вкотре нагадав, що формування будь-якої коаліції - це, перш за все, клопіт тих політичних сил, які об'єднуються, а Президент не є учасником коаліційних переговорів.

Складна ситуація з виборами міського голови Ірпіня неодноразово висвітлювалася на сторінках «України молодої». Ще б пак! Адже мешканці невеличкого, але престижного передмістя Києва, два з половиною місяці жили без новообраної влади. Нагадаємо, що на заваді переможцю виборів - відомій «помаранчевій» активістці, керівникові виборчих штабів Ющенка на Приірпінні у 2002-2004 роках Мирославі Свистович - стали місцеві клани з бізнесу та колишньої корумпованої влади.

З «правою рукою» Юлії Тимошенко, народним депутатом Олександром Турчиновим ми спілкувалися позавчора, одразу після чергового «холостого» засідання Верховної Ради. Незважаючи на пережитий шок (за його власними словами) після зміни формату коаліції «Нашою Україною», пан Турчинов усе ж таки сподівається, що мости між «партіями Майдану» ще не спалено.