Завтра збірна України зіграє свій третій матч відбіркового циклу чемпіонату світу 2010 року — вперше в Харкові. На полі стадіону «Металіст» наші хлопці зустрінуться з сильною збірною Хорватії. «Синьо–жовті» вийдуть на двобій у ранзі одного з лідерів своєї шостої відбіркової групи, хорвати ж уже встигли зазнати першої поразки в циклі — на домашньому стадіоні їх декласували англійці (4:1).

Після приголомшливої для мене прем’єри «Солодкої Дарусі» на сцені Чернівецького театру ім. О.Кобилянської у березні ц. р. вистава «поїхала» в Черкаси на Міжнародний театральний фестиваль. І ось, як вичитала я на одному з інтернет–сайтів, до артистів за лаштунки прийшов чоловік. Родом із Буковини. Який добре пам’ятає живого — справжнього — Івана Цвичка, що на автостанціях і по селах Буковини та Галичини продавав дримби. А ще мав язик — гостріший від бритви, і якому не заважала природна вада — чи то картавість, чи то яка інша недуга. Той чоловік переконував акторів, що, мабуть, знав і Дарусю. Актори ж переконували свого палкого глядача, що Цвичок (хоча й художній образ), образ справжній, бо має свого прототипа. А Даруся — образ наскрізь вигаданий.
Чи повірив колишній мій земляк артистам, не знаю.
Але це повідомлення «зачепило» мене до глибини серця. Бо знаю, що саме художні образи Дарусі й Цвичка найбільше вражають моїх читачів.

Із 26 по 28 вересня у Львові, на площі біля музею «Арсенал», відбудеться другий Всеукраїнський ковальський фестиваль «Залізний Лев–2008». Як повідомив голова оргкомітету Орест Івасюта, на фестиваль приїдуть позмагатись у майстерності понад 100 ковалів з усіх регіонів України.

«Українська культура має бути або агресивною, або мертвою!» — заявляв Олесь Доній із транспаранта на другому літературно–мистецькому фестивалі «Київська барикада», що тривав із 19 по 21 вересня. Першого дня поети, розбившись на групи, збирали аншлаги в різних університетах Києва. Проте найбільше дійство — Головний київський слем — пройшло в актовому залі Києво–Могилянської академії, де для кожного знайшлося 25 квадратних сантиметрів тимчасової «житлової площі». Тут зібрались переможці всіх попередніх регіональних слемів. Ходили чутки, що знову переможуть білоруси, які нібито викупили один комплект оцінок. На заваді несправедливості став Ярослав Мінкін зі своїм вірним помічником — кавуном, яким він кидав у присутніх. Він і розділив перемогу з білорусом Андрієм Хадановичем. Наступного дня на полігоні Внутрішніх військ МВС України неподалік Вишгорода, де проходили «Поетичні стрільби», поети взяли до рук автомати.

Що таке «жіноча література» — нібито загальновідомо: нескінченне клонування казки про Попелюшку. На доказ того, що цей регресивний жанр є глухим літературним кутом, чоловікилітерати одразу дістають із рукава зашмульгано­невідпорний козир: Донцова. А весь розмай проблематики зводять до демоверсії:

Після складної перемоги над білорусами на вояж нашої національної команди до далекого Казахстану очікували з тривогою. Усі пам’ятали перший матч між двома суперниками, що відбувся чотири роки тому в Алмати. Тоді українці вирвали перемогу на останній хвилині завдяки голу Руслана Ротаня. А тут ще й футболісти з тренером в один голос розповідають про труднощі перельоту та непередбачуваність суперника, що, до речі, посідає лише 120–те місце у світовому рейтингу.

Державний гімн сповістить сьогодні про старт третьої сесії Верховної Ради шостого скликання. Кілька днів тому, в п’ятницю, намагаючись взяти коментарі в народних депутатів, кореспондент «УМ» заставав багатьох на відпочинку за кордоном. Осінь переступила через останні літні вихідні, і знову збирає народних депутатів у сесійній залі.

Цікаво, скільки вболівальників загребського «Динамо» справді вірили в загальний успіх своєї команди після першої гри з «Шахтарем» у Донецьку? Схоже, що небагато, оскільки трибуни славнозвісного стадіону «Максимир» на матчі–відповіді заповнилися лише наполовину. Для хорватів ця арена має особливе значення, оскільки їхня збірна не програла тут жодного поєдинку. На щастя донеччан, це правило не стосується клубних команд, тому хлопці Мірчі Луческу могли розраховувати тільки на власні сили.

Визнання Росією незалежності сепаратистських утворень на території Грузії — Південної Осетії й Абхазії — стало головною темою коментарів світових політиків та ЗМІ. Цей незаконний із точки міжнародного права крок російського керівництва торпедує переговорний процес зі стабілізації ситуації в Грузії — з такою думкою виступили в ООН представники низки західних країн, зокрема, французький та британський посли. Представник Генсека ООН Мішель Монтаж заявила: «Те, що відбувається сьогодні, може мати далекосяжні наслідки для стабільності і безпеки на Кавказі. Генеральний секретар висловлює жаль, що зусилля з пошуку компромісу, які докладаються в рамках Ради Безпеки ООН, можуть наштовхнутися на труднощі». Натомість представник Росії в ООН Віталій Чуркін у характерній для нього манері заявив, що не виключає, що вже найближчим часом Південна Осетія та Абхазія можуть скласти подання про їхнє членство в ООН.

Недавно Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) намагався з’ясувати — які цінності сучасна людина визнає найголовнішими в житті. І практично всі опитані — люди середнього віку — на перше місце поставили родину і спілкування з дітьми. Однак коли соціологи «копнули» глибше, виявилось, що кожній четвертій дитині сьогодні не вистачає спілкування з батьками. Час диктує свої умови, сучасні мами і татусі переймаються фінансовим добробутом родини і власним кар’єрним ростом, а на виховання та спілкування з дітьми залишається дедалі менше часу. Тому вислів «діти — наше майбутнє» іноді лише успішно виконує роль складової «джентльменського набору» правильних гасел на всі випадки життя...