Учора Музей Укра­їнської Народної Респуб­ліки поповнився цікавими експонатами. Паризький колекціонер Серж Гетц подарував новому закладу свою колекцію книжок і документів про УНР. «Найцікавішою в колекції Гетца (мати якого, до речі, українка) є «Карта України з залізничними шляхами, копальнями заліза, солі і нафти», укладена 1919 року в Києві і надрукована у Відні, — розповідає завідувач відділу музеїв Українського інституту національної пам’яті, директор Музею УНР Олександр Кучерук. — Там указано кордони України й усі етнічні території, що залишилися поза кордонами. У Росії це Курщина, Кубань, Поволжя. Тепер зрозуміло, чому голод був на Поволжі, — ці землі були заселені українцями. Ця карта друкувалася під паризькі мирні переговори, де визначалися кордони Європи після І Світової війни». Подібна карта була надрукована і французькою мовою, вона також є в Музеї.

На минулорічній зустрічі однокласників, коли кожен звітував про своє життя– буття за цих п’ятдесят років після школи, Валентин Панфілов був небагатослівним. Мовляв, 34 роки присвятив війську, наступні шістнадцять — бджолам. А мрія у нього одна: аби стаж пасічника перевищив армійську календарну вислугу. І це цілком реально, переконаний мій співрозмовник, відставний полковник із Миколаївщини.

Потрапивши на режимну територію центральної бази Служби зовнішньої розвідки, трохи дивуєшся невеликому кабінету голови СЗР Миколи Маломужа. Робоче місце генерал–полковника доволі просте — невеликий стіл для нарад, прості меблі, карта світу на стіні. Водночас підслухати нашу розмову неможливо — спеціальна апаратура захищає кабінет від зовнішнього несанкціонованого зняття інформації. На робочому столі голови СЗР — телефонний пульт, який доповнюють окремі апарати урядового зв’язку, а також прямий телефон для розмови з Президентом. Згодом з’ясовується, що пальців однієї руки буде забагато, щоб порахувати кількість журналістів, яким в останні роки пощастило побувати на секретній території українських розвідників у лісовому масиві неподалік від траси Київ — Житомир. Тому ексклюзивність інтерв’ю з Миколою Маломужем отримує додаткову цінність. Напередодні 17–ї річниці української зовнішньої розвідки ми говоримо не стільки про її минуле, як про реалії сьогодення: робота розвідників за кордоном на упередження політичних та економічних загроз для України, престиж професії та... відсутність житла майже у кожного четвертого українського «Бонда».

Цей трагічний меморіал під сірим невпинним дощем виглядає ще більш моторошно. Босоноге дівчатко на пагорбі притискає до грудей кілька колосків. Воно стоїть на краю широкої смуги незасіяної ріллі, що спускається з пагорба, — ріллі з чорних каменів та чорних хрестів, які обрисом своїм утворюють один величезний хрест. На пагорбі навпроти — Божа Мати. І на тлі цього великого чорного хреста навіть вона, заступниця, виглядає маленькою і безпорадною. Що вже говорити про дівчинку, яку від смерті відділяють тільки оті колоски у руках.

Металургійні комбінати першими в Україні відчули на собі нищівно–гальмівний удар світової фінансової кризи. У жовтні повністю зупинено виробництво сталі і чавуну в Макіївці, з липня у шість–сім разів зменшили добове продукування металу в Алчевську, вдвічі — в Кривому Розі і Дніпродзержинську. Потерпає і «Запоріжсталь»: у липні щодоби тут виплавляли 13,1 тисячі тонн сталі і 10,7 тисячі — чавуну, жовтнева ж продуктивність мартенів і печей — відповідно лише 3,9 і 4,9 тисячі тонн... Віднедавна до їх числа додався ще й єдиний в Україні виробник алюмінію.

Якщо відпочивальників звідусіль улітку традиційно манить у Криму його курортне Південнобережжя, то археологів із ближнього і дальнього зарубіжжя передусім стародавня Керч. Там одержимий наукою чи романтикою великих відкриттів люд бронзовіє під сонцем винятково з лопатою в руках. Як завше, заради схованих у культурних шарах артефактів Боспорського царства. Цьогоріч, наприклад, розкопки древніх городищ і склепів проводили вітчизняні, російські і польські експедиції, раніше — німецькі й австрійські. Узагалі ж методично перелопачують керченську землю давно, мало не два останні століття. Особливо інтенсивно після того, як російському імператору Миколі І показали казкові скарби скіфського кургана Куль–Оба. Тогочасна Європа ще не мала й гадки про усипальницю фараона Тутанхамона, золото Шлімана (німецького археолога–аматора, що відкрив скарби легендарної Трої. — Авт.), тоді як золота колекція Петербурзького Ермітажу раз по раз поповнювалась сенсаційними знахідками з Керченського півострова.

«Ти мрієш стати володарем найновітнішої розробки в сфері штучного інтелекту?! Плео — більше, ніж іграшка і навіть більше, ніж робот — це перша роботизована форма життя», — магазини дитячої іграшки рябіють яскравими повідомленнями про останню новинку, розроблену американськими техніками. Це приємна новина не тільки для дітлахів та дорослих, а й велике досягнення науковців, адже «іграшка майбутнього» володіє штучним інтелектом: має здатність до навчання, розвивається по мірі «дорослішання», взаємодіє з навколишнім світом і виражає свої емоції. Хтось називає Плео роботом, хтось — іграшкою. Плео імітує поведінку маляти–динозавра. Він дуже реалістичний, тому для багатьох іграшка стала домашнім улюбленцем. Як кажуть самі любителі цієї забавки, «плеоводи», на кшталт собаки, якщо хоч раз із ним «поспілкуватись», то навіть на думку не спаде порівняти це створіння вагою 1,3 кг та висотою 20 см із бездушним роботом. Власники іграшок об’єднуються в співтовариства (Плео–клуби), де обмінюються фотографіями, відео і порадами з тренування вихованців. Такий клуб уже існує в Росії. В Україні ж іграшка лише починає завойовувати прихильників.

...Останній етап чемпіонату світу добігає кінця. До фінішу лишається двадцять кіл. Після заїзду в бокси Себа Феттеля лідер «Макларена» Льюїс Хемілтон виходить на четверте місце, що гарантує йому збереження чільної позиції в загальному заліку. Але над Інтерлагосом знову збираються хмари — в усіх сенсах цих слів. Пілоти заїздять на піт–стопи, аби змінити шини з «сухих» на «проміжні». Починається дощ і найцікавіше. За два кола до завершення чемпіонату Феттель ризикує і за сприяння Роберта Кубіци обходить Хемілтона! Складається враження, що й «Торо россо», і БМВ змовилися, аби другий рік поспіль не допустити британця на трон. Льюїс опиняється на шостій позиції, а оскільки переможець кваліфікації — Феліпе Масса — упевнено утримує лідерство в домашній гонці, то це означає, що саме бразилець стає новим чемпіоном «Формули–1» (за такого розкладу Хемілтону бракує одного очка).

Учора в Києві гостював прем’єр–міністр Бельгії Ів Летерм. Основною темою його переговорів із Президентом Віктором Ющенком став курс європейської та євроатлантичної інтеграції, стан двостороннього співробітництва, а також деякі аспекти міжнародної ситуації. Ющенко висловив сподівання на подальше поглиблення двостороннього політичного діалогу між Україною та Бельгією.