Якщо звичайний білий хліб, хоч і дорогий, у магазинах можна придбати без проблем, із житніми паляницями пощастило менше. Справа в тому, що випікання хлібинок «Українського» із вмістом житнього борошна, тих самих, що їх із нетерпінням чекають у кожному селі (бо «чорний» хліб, як його називають у народі, надзвичайно смачний, а в райцентрах його досі пекти не навчилися...), невпинно зменшується через малі запаси житньої сировини. Продавці у хлібних магазинах зізнаються, що зараз сорти житніх хлібів, зокрема, «Українського» та «Бородинського», завозять меншими партіями, ніж раніше, тому в більшості магазинів увечері його придбати неможливо.

Бригада сейнера «Рибалка Керчі» рибрадгоспу «Перлина моря» опускає в море сіті біля узбережжя Азовського моря в Керчі — у грудні в Україні відкрився осінньо-зимовий сезон на вилов тюльки.

Припущення, начебто «наша міліція не нас оберігає» на Запоріжжі давно отримало статус істини. Новий скандал виник за кілька десятків кілометрів південніше обласного центру. Один iз фігурантів — співробітник відділу боротьби проти економічних злочинів Василівського райвідділу міліції. Аби заспокоїти абмітних силовиків, «озвучую» їхнє уточнення: колишній співробітник. Тобто вчасно звільнений?

Піс­ля «точ­ко­вих» ек­с­пе­ри­мен­тів у тва­рин­ниць­ких гос­по­дар­с­т­вах на по­чат­ку груд­ня до Ре­єс­т­ру іден­ти­фі­ко­ва­них тва­рин пот­ра­пи­ли пер­ші ко­рів­ки із при­ват­но­го обій­с­тя. Як по­ві­до­ми­ли «УМ» у прес-служ­бі Аген­т­с­т­ва з іден­ти­фі­ка­ції та ре­єс­т­ра­ції тва­рин, пер­ши­ми но­ме­ри прис­во­ї­ли Квіт­ці, Маль­ві, Річ­ці, Чай­ці та ін­шим го­ду­валь­ни­цям, що па­суть­ся в се­лі Бот­фал­ва Уж­го­род­сь­ко­го ра­йо­ну на За­кар­пат­ті. Цим ко­ро­вам на по­чат­ку груд­ня прик­рі­пи­ли бір­ки дер­жав­но­го зраз­ка із влас­ним но­ме­ром, який про­тя­гом п'ят­де­ся­ти ро­ків не бу­де пов­то­рю­ва­ти­ся в ме­жах кра­ї­ни.

Най­біль­ший віт­чиз­ня­ний ви­роб­ник сіль­сь­ко­гос­по­дар­сь­кої тех­ні­ки — Хар­ків­сь­кий трак­тор­ний за­вод — ого­ло­сив тра­ди­цій­ну «різ­д­вя­ну зниж­ку» на свою про­дук­цію. До кін­ця ро­ку аг­ра­рії зможуть ку­пи­ти трак­то­ри на 15 від­сот­ків де­шев­ше. А ті під­п­ри­єм­с­т­ва, що на кон­кур­с­них за­са­дах от­ри­ма­ли бюд­жет­ну ком­пен­са­цію в об­лас­них сіль­сь­ко­гос­по­дар­сь­ких уп­рав­лін­нях, спла­чу­ва­ти­муть за тех­ні­ку ще на 30 від­сот­ків мен­ше. Трак­то­ро­бу­дів­ни­ки під­ра­ху­ва­ли, що та­ким чи­ном най­більш по­пу­ляр­на мо­дель трак­то­ра Т-150К, яка ре­аль­но кош­тує 158 ти­сяч гри­вень, зі зниж­кою про­да­ва­ти­меть­ся за 135 ти­сяч, а з бюд­жет­ною ком­пен­са­ці­єю — за 94 ти­ся­чі гри­вень. Ок­рім то­го, сіль­сь­ко­гос­по­дар­сь­кі ма­ши­ни мож­на бу­де взя­ти в кре­дит, пер­ший вне­сок за який змен­шу­єть­ся від­по­від­но до вар­тос­ті тех­ні­ки. По­зич­ки на прид­бан­ня трак­то­рів го­то­ві нада­ва­ти аг­ра­рі­ям бан­ки «Аваль», Ук­р­соц­банк, Про­мін­вес­т­банк та При­ват­банк. ХТЗ уже ук­лав із бан­ка­ми від­по­від­ні уго­ди.

У Кри­му вда­ло­ся мир­но влад­на­ти од­ну з су­пе­ре­чок між крим­сь­ки­ми та­та­ра­ми та міс­це­вою вла­дою — ре­пат­рі­ан­ти по­го­ди­ли­ся звіль­ни­ти за­хоп­ле­ну ни­ми зе­мель­ну ді­лян­ку бі­ля се­ли­ща Пар­те­ніт в об­мін на обі­цян­ку знай­ти їм ін­ше міс­це для жит­ло­во­го бу­дів­ниц­т­ва. Як по­ві­дом­ляє «Ні­мець­ка хви­ля» з по­си­лан­ням на лі­де­ра мед­ж­лі­су крим­сь­ко­та­тар­сь­ко­го на­ро­ду, на­род­но­го де­пу­та­та Мус­та­фи Дже­мільо­ва, за до­мов­ле­ніс­тю Алуш­тин­сь­ко­го ре­гі­о­наль­но­го мед­ж­лі­су і пред­с­тав­ни­ків се­лищ­ної ра­ди, ре­ві­зія у Пар­те­ні­ті доз­во­лить виз­на­чи­ти, скіль­ки ді­ля­нок мож­на на­да­ти ре­пат­рі­ан­там для бу­дів­ниц­т­ва жит­ла. У від­по­відь та­та­ри по­вер­нуть 11 гек­та­рів, які де­пор­то­ва­ні за­хо­пи­ли під жит­ло, щоб за­ва­ди­ти бу­дів­ниц­т­ву роз­ва­жаль­но­го пар­ку.

На до­сить зух­ва­ле пог­ра­бу­ван­ня на­ва­жи­ли­ся не­ві­до­мі, які у Мар'їн­сь­ко­му ра­йо­ні Дон­ба­су за­хо­пи­ли ав­то­мо­біль Ка­мАЗ, що пе­ре­во­зив біль­ше 18 тонн на­сін­ня со­няш­ни­ку. Во­дій, яко­му по­щасти­ло вці­лі­ти, те­пер схиль­ний вва­жа­ти, що йо­му ще й не­а­би­як поталанило.

Жив со­бі в се­лі Гу­сар­ка Олек­сій Гіб­нер — не ту­жив. Бо жив дій­с­но «со­бі». У Куй­би­шев­сь­ко­му ра­йо­ні, що на За­по­ріж­жі, не по­мі­ча­ли за ним про­я­вів аль­т­ру­їз­му ні за ком­пар­тій­них ча­сів, ні в ро­ки не­за­леж­нос­ті Ук­ра­ї­ни. Зав­ше чо­ло­вік дбав про се­бе — та­ким уже вдав­ся. Та слов'ян­сь­ка ду­ша зла дов­го не три­має, ось і до­ві­ри­ли па­ну Гіб­не­ру пост го­ло­ви лік­ві­да­цій­ної ко­мі­сії КСП «Гу­сар­ка», аби з май­ном бан­к­ру­та чо­гось не тра­пи­ло­ся, во­но ж є влас­ніс­тю па­йо­ви­ків сіль­гос­п­під­п­ри­єм­с­т­ва.

Те, що аграрії досі дозбирують український урожай із поля вручну — явище не нове, прогнозоване, і навіть «нормальне». Принаймні так вважають представники національної акціонерної компанії «Украгролізинг». Її керівництво оприлюднило вражаючі дані: «Замість того, щоб користуватися повним набором необхідної техніки, наш селянин обходиться 62 відсотками тракторів та 54 відсотками зернозбиральних машин, решту компенсують власні руки й батьківсько-дідівські методи обробки землі», — розповів голова правління компанії Євген Томін на виставці сільгосптехніки, що відбулася в Хмельницькому. І додав, що зношеність технічного обладнання сільгоспвиробників у 10 разів перевищує темпи її ж оновлення.

Виявляється, виростити квіти для продажу ще складніше, ніж вигодувати кабанчика, але задоволення — естетичне та фінансове — незрівнянно більше. Секретами професійного квітникарства ділилися учасники міжнародної конференції «Квіти—2003», що відбулася наприкінці минулого тижня в курортному місті Яремча. У незвичайному зібранні взяли участь представники усіх регіонів нашої держави, а міжнародності їй додали гості з Польщі та Росії.

Учасники конференції з допомогою польських фахівців, котрі у квітникарстві на кілька кроків випереджають своїх українських колег, проштудіювали увесь технологічний ланцюг вирощування квітів, зокрема гербер, від дозування мікроелементів до боротьби зі шкідниками. На виставленій у фойє санаторію «Яремча» експозиції були представлені кращі зразки посівного матеріалу, добрив та засобів захисту рослин.
Про стан справ у одній з «найкрасивіших» галузей вітчизняної економіки та її перспективи — в ексклюзивному інтерв'ю «УМ» керівника Асоціації квітникарів України Ірини СЛОБОДЯН.