Дослідники тоталітарних режимів хай тішаться тією хижою радістю азартних колекціонерів метеликів чи там, приміром, марок — книга Сапармурата Ніязова «Рухнама», над якою довічний президент Туркменістану трудився чотири роки, дісталася України. Організатори презентації її українського перекладу, що відбулася у п'ятницю в Києві, щоправда, роздавали важкий том задарма і не відали, чи потрапить «Рухнама» до книжкових крамниць, ступаючи крок у крок по тій скромній стежині немасового піару, який проторила до магазинних стелажів і базарних рундуків остання книга роздумів ще одного схильного до недемократії президента, сиріч нашого.

В Україні є куди вкладати. Це твердження зовсім не еротичного, а економічного характеру, зафіксовано в останніх викладках Держкомстату, який підсумував динаміку іноземних інвестицій в українську економіку за 9 місяців року. Так, згідно з даними Держкомстату, з січня по вересень надійшло 954,1 млн. доларів прямих інвестицій з-за кордону. З-поміж них дуже незначну частку становлять капіталовкладення країн так званої СНД — 41,3 мільйона, решта — з товстосумого Заходу. Загалом же за всі роки незалежності в українську економіку надійшло 6212,9 млн.доларів інвестицій. Сума в понад шість мільярдів, що здається карколомною «на хлопський розум», насправді є невисоким показником інвестиційної привабливості нашої держави.

Сказано — зроблено: за місяць, як і обіцяв уряд, на Тузлі з'явилася стаціонарна прикордонна застава. Відкрили її урочисто, майже як новобудову, за участі причетних до цієї ідеї високих урядових чиновників — голови Держприкордонслужби Миколи Литвина та міністра транспорту Георгія Кірпи. Фінансові витрати покривав саме Мінтранс, тобто його люди оплатили і збудували казарму на Тузлі, будиночки для офіцерських сімей, плац, овочесховище, інші інженерні споруди, зокрема й таку необхідну банальність, як каналізація та ємності для зберігання палива. Повідомляючи про це, відділ зв'язкiв iз громадськістю та ЗМІ Держприкордонслужби вказує, що на Тузлі постійно нестимуть варту півсотні прикордонників, які мають всю необхідну техніку і транспорт.

У квітні 2004 року карту чорноморських поромних ліній, що поєднують Іллічівськ, Варну та інші порти Європи з торговельними центрами Середньої та Східної Азії, поповнить ще одна: Іллічівськ — турецький порт Хопа, що розташований неподалік від турецько-грузинського кордону. Проект поромного моста здійснений фахівцями судноплавної компанії «Укрферрі» на замовлення турецької фірми Park denizcilik. Про це розповів на зустрічі з журналістами, присвяченій 25-річчю відкриття поромної переправи між Болгарією та Україною, президент СК «Укрферрі» Олександр Курлянд, наголосивши, що це «вже друга поромна лінія, яка поєднає торговельні гавані України і Туреччини». У результаті наведення морської переправи «Іллічівськ-Дерінже» товарооборот між двома державами зріс майже на третину. А річний вантажооборот на маршрутах «Хопа-Іллічівськ» та «Хопа-Варна», за прогнозами аналітиків, може досягти півмільйона тонн.

Позавчора парламент Грузії 155 голосами «за» при жодному «проти» призначив дострокові президентські вибори на 4 січня 2004 року. Депутати від Абхазії та лейбористи і соціалісти бойкотували надзвичайне засідання парламенту. Виборча кампанія має бути проведена в експрес-темпі, тому бажаючі позмагатися за крісло президента мають лише два дні на подачу заявок — учора і сьогодні. Кандидат у президенти повинен мати не менше 35 років, бути громадянином Грузії і мешкати в країні не менше 15 років. За неофіційною наразі інформацією, єдиним кандидатом від опозиції буде 35-річний Михайло Саакашвілі, в перемозі якого ніхто не сумнівається. Ніно Бурджанадзе цілком задоволена посадою голови парламенту, а уряд, ймовірно, очолить третій з трійки лідерів опозиції — Зураб Жванія. Дострокові парламентські вибори буде проведено пізніше і лише за партійними списками, за якими обиратимуть 150 із 235 депутатів парламенту. Верховний суд позавчора визнав вибори 2 листопада по одномандатних округах дійсними, тому 85 депутатів-мажоритарників уже обрано.

Будівництво росіянами дамби в районі Тузли таки може призвести до екологічної катастрофи у Керченській протоці — це висновок наших фахівців з Мінекології та інших профільних наукових інститутів. Експертиза екологів доводить, що будівництво дамби призведе насамперед до зниження температури взимку в Керченській протоці, а наслідком таких температурних змін стане цвітіння води, а відтак — загибель риби.

Громадянам України візи в Литву видаватимуть безкоштовно і без подання запрошення, повідомляє прес-служба українського МЗС. Відповідної домовленостi було досягнуто на україно-литовських переговорах щодо проекту угоди між урядами двох країн про взаємні поїздки громадян. На зустрічі, яка проходила днями в Києві, сторони погодили редакцію всіх статей. Речник зовнішньополітичного відомства України Маркіян Лубківський уточнив, що угоду планується підписати під час офіційного візиту литовського президента Роландаса Паксаса, який перебуватиме в Україні 15—17 грудня.

Учора об'єднана грузинська опозиція висунула єдиного кандидата на президентські вибори — Михайла Саакашвілі. Як згадують яскравого радикала його київські викладачі та колишні однокурсники, намагалася дослідити кореспондентка «УМ».

...Люди тут оселялися спокон віків. Можливо, вони і були ятвагами — спадкоємцями балтів. Але корінне населення поліських боліт у середньовіччя потіснили їхні близькі і далекі сусіди, котрі збігалися сюди, рятуючись від панської неволі, вибираючи неймовірно важке, але вільне життя. Так, власне, і народився народ поліщуків. Народ, який і народом ніхто не вважає, крім хіба що їх самих. Їм, поліщукам, краще знати; без особливого бажання впускають вони у свою душу чужинців — стриманий люд, скромний, неговіркий. Тільки хіба в піснях — повільних, тяжких, що нагадують вовче виття на болотах, — ключ до коренів його душі. Ще на початку ХХ сторіччя Полісся було ведмежим кутком Європи, найбільш важкодоступним, невивченим краєм.

Проект добудови нафтопроводу до українсько-польського кордону буде завершено до кінця 2004 року, передає інформагенція УНІАН слова Валерія Живори, заступника генерального директора компанії «Укртранснафта». Проект цей, каже п.Живора, замовлено Інституту транспорту нафти, який уже почав роботу над ним. Крім того, сама добудова нафтогону, хоч залишилося всього 150 км, аби його дотягти до українсько-польського кордону, займе не менше ніж півтора року. «Це норматив такого будівництва», — запевняє заступник «генерального» Укртранснафти. Тож, за найскромнішими підрахунками, виходить, що українська ділянка нафтопроводу зможе стати до ладу лише через три роки: півтора року — на розробку проекту і півтора — на добудову труби?