У травні на передовій загинуло четверо захисників України: Герой України, комбат Сергій Губанов, солдат Олександр Карпика, холодноярівець Євген Сафонов і молодший сержант Віталій Лімборський. Але воїни на війні не завжди вмирають від куль ворога. Іноді вони згорають зсередини.
«Кажуть, коли помирає хороша людина – небо плаче. Вчора, під час похорон 38-річного полковника Межакова, небо захлиналося від сліз. Війна має тисячі способів відняти у людини життя, і обирає вона чомусь завжди найдорожчих», - додають у Генштабі ЗСУ.
За минулі три доби збройні формування Російської Федерації їхні посіпаки та найманці 29 разів порушили режим припинення вогню та обстріляли наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібрів 120 мм і 82 мм, а також гранатометів різних систем i стрілецької зброї.
Командир 1-ї окремої танкової Сіверської бригади ЗСУ підполковник Юрій Межаков раптово помер від зупинки серця у зоні Операції об’єднаних сил в четвер, 28 травня.
Військовослужбовець 28-ї ОМБр імені Лицарів Зимового Походу, молодший сержант Віталій Лімборський загинув від ворожої кулі під час обстрілу позицій ЗСУ на Донеччині у вівторок, 26 травня ввечері. У цивільному житті Віталій був дитячим тренером з футболу на рідній Кіровоградщині.
Командування об'єднаних сил висловлює глибокі й щирі співчуття рідним та близьким загиблого воїна і запевняє, що такі дії не залишаться безкарними – за свої злочини ворог понесе заслужене покарання.
26 травня прийнято вважати початком оборони Донецького летовища. Зайнявши частину приміщень будівлі, бойовики в ультимативній формі вимагали від українських силовиків, які знаходилися в старому терміналі аеропорту, скласти зброю і здатися.