Гадаю, в плані віри і релігії я належу до найчисельнішої і найтиповішої групи українців. Народжений в СРСР і хрещений тоді ж священиком Українського екзархату Російської православної церкви, у родині віруючих, але не релігійних людей: мама з татом до церкви ходили в дуже окремих випадках.

Це ніде не анонсували, і навіть у церковних прес–службах плуталися, намагаючись відповісти на запитання «УМ», чи справді «крига скресла» й ієрархи УПЦ КП та УПЦ МП погодилися хоча б зустрітися для започаткування діалогу. Поки що надто рано називати його «діалогом про об’єднання». Проте, аби зрозуміти значення цієї зустрічі, варто пригадати, що з часу утворення Київського патріархату впродовж 17 років в УПЦ МП не визнавали іншої форми можливого спілкування, крім колінного покаяння своїх опонентів. Учора представники колись єдиної церкви вперше зустрілися на рівних і дали несміливу надію на те, що як не вони, то їх наступники знову стоятимуть поруч на літургії Єдиної Помісної Української Православної Церкви.

Першу тимошенківську «розтяжку» — «Вони відпочивають, вона — працює» я побачила в районі вулиці Шота Руставелі. Акурат біля синагоги Бродського. Це було енну кількість днів тому, коли політична реклама тільки–но вихлюпнулась на вулиці. А ще це вийшло так несподівано, що я грішним ділом подумала, ніби йдеться, власне, про синагогу. Чи то пак, про церкву як таку. Вона, мовляв, завжди «працює». Тільки неясно було, хто такі «вони», які б’ють байдики. За секунду дійшло, що вона — це Вона. Будь–яка українська жінка, як цинічно роз’яснює Томенко, а зовсім не Прем’єрка. Хай там як, а ідея стала в пригоді: я вирішила для себе, що традиційно–серпневе інтерв’ю «України молодої» з Блаженнійшим Любомиром кардиналом Гузаром, главою УГКЦ, почну з питання, як «працює» інституція, яку він представляє. Точніше, як реагує церква на вимоги та виклики світу, що змінюється щохвилинно.

Боюсь помилитися, але чи то минулого, чи то позаминулого року пішов Янукович до церкви перед Великоднем. Пішов у п’ятницю. Журналісти спитали його, чим є для нього цей день. «У цей день воскрес Ісус Христос», — не кліпнувши оком, брякнув Янукович. Звісно, він мав на увазі, що у цей день Ісус терпів за увесь християн­ський люд, був страчений та вознісся на небеса. Але якщо трактувати цю обмовку «за Фрейдом», виходить, що Віктор Федорович є надто далеким від подібних нюансів, і навіть його рідне російське слово «воскресенье» (як назва дня тижня) не наштовхує лідера Партії регіонів ні на які роздуми. Цей ляп чомусь лишився фактично не поміченим, на відміну від безсмертної «Анни Ахметової» абощо.

«Якщо патріарх звернеться українською мовою — візит пастирський. Якщо ні — то політичний», — писав перед приїздом владики Кирила до України відомий релігієзнавець Юрій Чорноморець. Як у воду дивився. Українською мовою зверталися до українського народу в час своїх візитів папа Іван Павло ІІ і Вселенський патріарх Варфоломій І. Кирил же навіть «добридень» не зміг вимовити.

Учора московський патріарх відлетів до своєї столиці. Про підсумки його візиту «УМ» запросила розповісти читачам відповідального секретаря інформаційно­аналітичного порталу «Релігія в Україні», кандидата філософських наук Юрія Чорноморця — мирянина Української православної церкви Московського патріархату, який у 2004 році одним із перших підписав «Звернення до кліриків та мирян УПЦ» з вимогою засудити фальсифікації під час президентських виборів.

Патріарх Московський та всієї Русі Кирило продовжує свій вояж західною Україною. Нині після обіду заплановано його приїзд до СвятоУспенської Почаївської лаври, що в Кременецькому районі Тернопільщини. Чимало вірян чекає його там із душевним трепетом. Міліція та працівники інших відповідних служб — у повній «бойовій» готовності...

Почаївська гора, на якій розташована лавра, — місце незвичайне й особливе. Ще в далекому 1240-му тут оселилися монахи КиєвоПечерського монастиря, які втекли від нападу татар. Одного ранку, вийшовши зі своїх печер після молитви, вони побачили... Матір Божу в ореолі вогняного сяйва. Показавши себе людям, вона піднялася на небо, залишивши на скелі слід своєї правої ступні. Слід той відбився на твердому камені, як на розплавленому воску, і залишився навіки. Досі він наповнюється водою, яка вже майже вісім століть приносить зцілення стражденним. А тоді біля підніжжя гори послушники збудували невеличкий храм на честь Успіння Пресвятої Богородиці.

Учора предстоятель Російської православної церкви Кирил таки дістався до «скандальної» Рівненщини і відслужив Божественну літургію в жіночому монастирі у Корці. А от у сам обласний центр візит сперш довелося скасувати. Втім, пообіді, коли це число «УМ» уже готувалося до друку, стало відомо, що патріарх «передумав» і на 5 хвилин таки заїхав до Свято–Воскресенського собору в Рівному. Але про все — по порядку.

Патріарх РПЦ Кирил прибув до Донецька в середу надвечір і побував у Спасо–Преображенському соборі, будівництво якого завершується в центрі міста. Ще в аеропорту поважний гість зізнався журналістам, що ступив на донецьку землю з особливими почуттями. «Бо це земля православна, земля, на якій живе й працює благочестивий народ, — сказав патріарх. — Тут діють монастирі та храми. Причому ці храми відбудовані та підняті з руїн. А це свідчить про силу віри людей, бо церкви відбудовують тоді, коли в них є потреба».

Зближення існуючих в Україні православних церков та їх об’єднання в єдину Помісну православну церкву не можна зупинити — так вважає Патріарх Київський і всієї Руси–України Філарет. В інтерв’ю агентству УНІАН він відреагував на заяви предстоятеля Московського патріархату Кирила, зробленo главою РПЦ під час візиту в Україну.