Севастополь — єдине місто в Україні, де через особливий статус (пов’язаний із базуванням російського Чорноморського флоту) на законодавчому рівні досі не впорядкували розмежування функцій різних гілок влади. Тож Севастополь має цілком автономну міську раду і міську держадміністрацію. Оскільки кожна з них прагне на свій лад і, ясна річ, не лише в інтересах 350 тисяч севастопольців розпоряджатися комунальною нерухомістю та землею, на цьому ґрунті й раніше виникало тертя. Здебільшого, по «персональній» лінії голова міськради — голова МДА. У першого завжди було більше шансів вистояти у «спарингу», бо за ним стояли депутатські фракції, їхні партосередки, більші «мітингувальні» можливості. Свіжий приклад: прибічники «регіонального» голови міськради Валерія Саратова, за їхнім твердженням, зібрали близько 20 тисяч підписів за відставку нинішньої держадміністрації на чолі з Сергієм Куніциним. Далі, у розвиток теми, на черговій сесії міськради ухвалили рішення про проведення місцевого референдуму щодо недовіри міській держадміністрації та її голові, а також про звернення до Верховної Ради України з проханням створити тимчасову слідчу комісію із земельних питань. Референдум про недовіру Куніцину, до слова, має пройти в один день із виборами в Києві — 25 травня.