Прибутки в агровиробництві традиційно значною мірою залежать від погоди. Повінь, засуха, вимерзання — ось основні ризики, від яких безпосередньо залежать й обсяги врожаю, і доходи як кожного окремого аграрія, так і країни в цілому. Стабілізує ці показники у «несприятливі» роки уряд, виділяючи значні кошти з резервного фонду та держбюджету для компенсацій. Проте за нестачі бюджету знайти необхідні кошти непросто. І аграрії залишаються сам на сам зі своїми збитками. Змінити ситуацію може агрострахування, нещодавно розроблена концепція якого передбачає заохотити селян користуватися послугами страхових компаній. Однак брак коштів у аграріїв та законодавча невизначеність робить його дорогим задоволенням.

За минулі вихідні бензин на найбільших українських АЗС подорожчав на рекордні 30—40 копійок: найбільші українські автозаправники підвищили ціни на бензин у середньому на 4—4,5 відсотка. На українських заправках літр найпопулярнішого А–95 сягнув 8,37 гривні, а дизельного палива — до 7,37 гривні.

Щороку родючість славнозвісних українських чорноземів зменшується, пропорційно збільшуючи обсяги необхідних на їхнє відновлення коштів. Говорять про це як науковці, так і чиновники, проте жодних радикальних дій і досі не видно, а штрафи за «неналежне користування» землею поки залишаються незначними. Перший крок до врегулювання проблеми зробили в аграрному міністерстві — уже з серпня почне діяти нова постанова про структуру сівозмін. Однак чим її недотримання загрожуватиме порушникам — поки не відомо.

Цьогоріч до чотирьох визнаних у світі українських мільярдерів — Ріната Ахметова, Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова та Віктора Пінчука приєднався ще один. Ним став Костянтин Жеваго.

Оптимістичний настрій фермерів, які займаються вирощуванням ріпаку, не змогла зламати навіть занадто морозна зима. Ще б пак: рентабельність культури при правильному вирощуванні й вдалій кон’юнктурі ринку може досягати ста і більше відсотків! Сприяє цьому і світовий попит на ріпак як сировину для біодизеля. Однак нові європейські вимоги до культури можуть не тільки значно підвищити її собівартість, а й у підсумку призвести до відмови від її вирощування.

Ситуація із гречаною крупою сьогодні трохи нагадує стан цукрового ринку кількарічної давності: відносно невисока прибутковість культури та відсутність ефективного регулювання структури посівних площ в Україні призвела до поступового зменшення площ під культурою. Як наслідок, торік аграрії виробили гречки рівно стільки, скільки споживаємо. Однак якщо найближчим часом не збільшити посівних площ, то за кілька років гречка, як і рис, стане винятково імпортним продуктом.

Більш ніж утричі за останні чотири місяці зросла вартість бульби — на прилавках магазинів ціна за кіло «другого хліба» підскочила майже до семи гривень. Крім того, якість теж погіршилася: картопля часто дрібна, а ще й подекуди уражена гниллю чи хворобами. Українців починають лякати дефіцитом картоплі, а виробники подумують про збільшення імпорту продукту — з теплих країн. Проте експерти переконують: вирішити проблему можна простіше — налагодивши великотоварне виробництво та збудувавши достатню кількість сучасних овочесховищ.

Ціни на цукор в Україні повільно, проте впевнено повзуть догори вже кілька місяців — виною тому дефіцит солодкого піску на ринку. Аналітики ринку впевнені, що знизити ціни може якнайшвидший імпорт чи розподіл квоти на переробку тростинного цукру. Замість цього урядовці традиційно запровадили мінімальні ціни на продукт, проте в даних умовах цей захід ніяк не вплине на ситуацію з цукром. Своєю постановою Кабмін встановив такі ціни на цукор на наступний маркетинговий рік: по 291,66 гривень за тонну цукрового буряку та по 4,25 тисячі гривень за тонну цукру білого кристалічного.

1,1 мільйона євро передбачає виділити на потреби Національного банку України проект ЄС Twinning UA «Посилення потенціалу Національного банку України шляхом наближення до стандартів Європейського Союзу щодо діяльності центральних банків». Реалізовуватимуть задум наші банкіри спільно з колегами з німецького Дойче Бундесбанку та Національного банку Польщі.

Сніжна й морозна зима цього року поки не сильно пошкодила майбутній урожай. «Дійсно, у багатьох областях України утворилася крижана кірка. Однак ми повинні розуміти, що шкідливий вплив крижаної кірки настає після чотирьох тижнів її залягання, причому вона повинна бути відповідної товщини й притертою до землі. В Україні таких умов поки нема», — відзначив начальник Українського гідрометеорологічного центру Микола Куйбіда.