Лірика літа
У цю благодатну пору,
Як літо прощається з нами,
У цю благодатну пору,
Як літо прощається з нами,
Це не камінь в чужий город.
Нам важливі сусіди наші.
У сусідній державі — вибори.
Конкуренти вагомі вже вибули.
Тільки не це! Тільки не це!
Наше містечко вже не райцентр!
Люди, ви ж за те голосували
Рік тому в щасливім забутті,
А на сході й надалі війна,
Знову є убиті й поранені.
Ось півроку вже пролетіло,
Мов крізь сито — жменя піску.
Ця хвиля, мов цунамі, підплива,
Весь центр столиці страйком роздира.
Скрізь тепер панують серіали,
І сьогодні хто б нам розказав,