Наступного понеділка, 22 квітня, наша планета відзначатиме Всесвітній день Землі. Це свято, нагадаємо, започаткували в 1970 році. Але історія, пов’язана з цим днем, значно давніша. Більш ніж 100 років тому на заклик звичайної людини, яка була не байдужа до природи, у США лише за один день було висаджено понад мільйон дерев... Нині Всесвітній день Землі відзначається у всьому світі й супроводжується різноманітними природоохоронними акціями, аби земля стала зеленішою, а вода і повітря — чистішими. Але, як відомо, те, що відбувається у світі, в Україні часто трактується і робиться по–іншому.

У суботу, 23 березня, міжнародна спільнота відзначає Всесвітній метеорологічний день. З цієї нагоди за два дні до цього, в четвер, у Женеві, в штаб–квартирі Всесвітньої метеорологічної організації, відбувся науково–технічний форум, де йшлося про досягнення міжнародної служби погоди. Україна, яка є одним із засновників Всесвітньої метеорологічної організації, завдяки членству в ній має можливість безкоштовно обмінюватися інформацією з іншими країнами — членами ВМО (а їх близько двохсот). Це полегшує складання прогнозів та їх точність, що сьогодні надзвичайно важливо, адже кліматична ситуація на планеті стає все більш непередбачуваною.

Щоденні дані про погоду, кліматичні рекорди, результати моніторингу довкілля фіксують і зберігають в архівах Центральної геофізичної обсерваторії. Про особливості нинішньої зими, проблеми метеорологів та чому прогнозувати погоду стає дедалі важче, «УМ» розповів директор Центральної геофізичної обсерваторії Держслужби з надзвичайних ситуацій України Олександр Косовець, почесний працівник гідрометслужб України та Росії.

Біля під’їздів донецьких багатоповерхівок з’явились оголошення про чергове підвищення платні за вивезення побутових відходів. Це попри обіцянки голови уряду Миколи Азарова про недоторканність найближчим часом комунальних тарифів для населення. Та, мабуть, «нема прем’єра у своїй вітчизні»...

Неподалік мого дому розташований бювет. Щодня бачу десятки людей, які приходять сюди по воду. Хтось із звичайними 1,5—2–літровими пластиковими пляшками, хтось із трохи більшими «баклажками» з–під купленої води. Власне, я й сама досі приходила сюди з такою ж тарою. Доки не почула на засіданні прес–клубу Журналістського фонду НСЖУ від відомого фахівця–технолога, що, набираючи артезіанську воду в таку тару, ми можемо зашкодити здоров’ю. «Ні в якому разі не варто набирати воду з бюветів і зберігати їх у ПЕТ–пляшках, — наголошує професор, доктор медичних наук Тетяна Стрекаленко. — І тим більше молоко. Ця тара підійде хіба що для керосину — не більше». Чому — автор цих рядків вирішила детальніше розпитати фахівця.

У Києві відбулася міжнародна науково–практична конференція, на якій обговорювали проблеми, пов’язані з видобутком та використанням природного мінералу — хризотилового азбесту. Вчені з України, Росії, Польщі, Китаю, Канади — загалом 19 країн — упродовж двох днів ділилися своїм досвідом та намагалися відповісти на запитання: то шкідливо використовувати азбест чи ні.

Літо вже майже на порозі, але ще є час, аби спланувати свою відпустку. Хтось збирається традиційно поніжитися на пляжах чорноморського узбережжя, хтось задовольниться відпочинком на Світязі, а дехто не поїде далі своєї дачі, бо віддає перевагу тихому, безлюдному відпочинку на природі.