«Душа поета — вічна таїна...»
Феномен Кобзаря — поняття воістину невичерпне. Навколо нього завжди точилися літературознавчі й ідеологічні баталії, до поезій Шевченка зверталися тоді, коли в найважливіших суперечках вичерпувалися інші аргументи. Сьогодні «Кобзар» Тараса Шевченка — один із символів України, який оберігає, вчить, дає розум і вселяє оптимізм. А ще... стоїть на сторожі совісті української нації, якій у часи тотальної комерціалізації це просто–таки життєво необхідно. Перше осмислення Шевченка, як правило, припадає на шкільні роки, коли до рук школярика потрапляє «Кобзар», а вчителька української літератури задає вивчити на наступний урок «Садок вишневий коло хати...»