Тече ріка часу, і відпливають разом із нею обличчя людей, що вже відійшли, їхні звички та характери, предмети, що їх оточували. Невблаганний час намагається стерти з нашої пам’яті те, «що минуло давно».

Якщо ви їхатимете на батьківщину Олександра Довженка, до Сосниці, або до стародавнього Новгорода-Сіверського, що стоїть на високих пагорбах над Десною, не доїжджаючи Мени, обов’язково проминете ніби невелике перехрестя.

Однойменна вулиця розділяє Байкове кладовище на дві частини. Якщо підніматись лівим тротуаром, за зеленими воротами починається алея, що веде до могили Лесі Українки. Тільки-но ступивши на неї, бачимо ліворуч погруддя на високому гранітному постаменті. Це пам’ятник одному з найвидатніших наших співвітчизників, Олександру Федоровичу Кістяківському.