І ще раз про блокаду: за що воюємо?
Народ, вас розбалували толерантністю. Ви наче ботани в школі, яких місцевий хуліган вже інвалідами зробив, а все сподіваєтесь на силу слова. Чесно, чим далі, тим менше хочеться вас слухати взагалі.
Народ, вас розбалували толерантністю. Ви наче ботани в школі, яких місцевий хуліган вже інвалідами зробив, а все сподіваєтесь на силу слова. Чесно, чим далі, тим менше хочеться вас слухати взагалі.
Наша опозиція, як сучасна, так і 25-річної давнини і навіть сторічної, ніколи не просить влади. Ми, на рівні культури, встановили, що просити владу – це погано. Але ця культурна особливість породила у нас виключний запит на владу шахраїв і ліцемерів. Виключно вони здатні пройти крізь наші фільтри.
Якось Учайкін розповідав, що був період, коли Рада могла проголосувати закон про зброю, але у них тоді самого проекту закону не було. Приблизно в такій ситуації зараз і ветеранські організації. Вони готові змінювати країну. Але зміна передбачає – щось на щось. Так ось: на ЩО змінювати?
Лицемірство, брехня, дрібна підлість і боягузливість у визнанні власної нікчемності – вічні супутники політичної культури РФ. І вони ніколи не діятимуть інакше. Не визнають своєї сутності, а кожний приклад своєї безмежної жорстокості і дикунства будуть намагатись приховати...
Відповідь на це питання дуже важливо усвідомити і українськими адептам революції. Бо є у людини один страх - дуже сильний, один із самих сильних в формуванні людських мотивів – невідоме!