У серпнi 1929 року Київська єдина трудова школа №79 готувалася до нового навчального року. Викладачi юрмилися бiля учительської, весело розглядаючи один одного. То була щаслива серпнева пора, коли тривала вiдпустка налила тiло мiцнiстю та здоров’ям, коли буденна рiч, до якої в серединi року поставишся цiлком серйозно, тепер здатна викликати веселий, нiчим, до речi, не обумовлений смiх.

Трагедія на Чорнобильській станції сталась у ніч iз 25 на 26 квітня 1986 року. У результаті радіоактивними елементами було забруднено 150 тисяч квадратних кілометрів територій, постраждало близько п’яти мільйонів людей...

Великий поет Тарас Григорович Шевченко завжди був на боці знедолених. Співчуття до них, нетерпимість до насильства, жорстокості, несправедливості, приниження людської гідності було властивістю його душі. У цьому плані показовим є і ставлення Кобзаря до «братів наших менших».

Із перших днів Революції гідності жінки поводилися не менш активно, аніж чоловіки: готували на польовій кухні; допомагали пораненим; носили дрова, шини та бруківку; патрулювали райони Києва. Під час протестів жінки ставали на лінію вогню і пліч-о-опліч iз чоловіками виборювали свободу та можливість жити в європейській демократичній країні.

«Майдан по-звірячому зачистили. Десятки поранених. Десятки затриманих. Такого Україна ще не бачила», — так о п’ятій ранку депутат Андрій Шевченко повідомив про незаконну акцію силовиків проти учасників Євромайдану.

«Зустрічаємось о 22:30 під монументом Незалежності. Вдягайтесь тепло, беріть парасолі, чай, каву, хороший настрій та друзів», — із цього повідомлення журналіста Мустафи Найєма у «Фейсбуці» два роки тому розпочався Євромайдан. Тієї ночі у центрі української столиці зібралося близько тисячі людей, а вже наступного дня подібні акції пройшли чи не в кожному обласному центрі країни.

З минулої п’ятниці у Музеї історії Києва експонується резонансна мультимедійна виставка «Війна. Місто. Люди». Літні кияни, які пережили окупацію, студенти й школярі, науковці й журналісти вражені: такого вони ще не бачили.

Зранку пасажирів метро зустрічали пісні воєнних часів, які лунали через репродуктор. Час від часу вони перемішувалися з вітальним словом, яке зачитував голова КМДА Олександр Попов. Хто їхав довгим ескалатором — міг почути кінцівку і зрозуміти, хто автор цього аудіопослання, а решта пасажирів так і не збагнули, хто воно невиразно бурмоче про «наші втрати» і «пам’ять героїв».

ВО «Свобода» не відмовляється від намірів провести пікетування «на четь» візиту до Києва предстоятеля Російської православної церкви Кирила. Спершу, щоправда, остерігаючись, що акцію «нейтралізують» спецслужби, «свободівці» не називали час та місце її проведення. Утім учора в розмові з «УМ» Андрій Іллєнко, депутат ВР від цієї партії, повідомив, що пікет заплановано на 9–ту годину п’ятниці на Європейській площі.

У центрі Дніпродзержинська буде зведено «Голгофу» зі скульптурою розіп’ятого Христа. Така архітектурна композиція входитиме до складу Свято–Миколаївського кафедрального собору, який зараз уперше за 100 років його існування реконструюють. Монумент Ісусові буде першим в Україні. Загальна висота пам’ятника разом із пагорбом сягатиме 13 метрів. Сам же хрест буде заввишки 9 метрів.