У неділю ввечері львівський вокзал як ніколи вирував емоціями. Метушаться люди з відкритими пляшками львівського пива в руках, хтось допиває шампанське просто з горла, на пероні прощаються двомовні компанії — україномовні запрошують ще приїжджати, російськомовні дякують за прекрасні гостини. Поруч пробігають, поспішаючи до свого вагона, щасливі молодята у весільному вбранні. Вони одразу після реєстрації шлюбу в Києві гайнули до Львова на весільну прогулянку. «Ми щойно з Бреговічем по п'ятдесят грам випили! Чесно!» — тішиться наречений. «А ми бачили Тимошенко... А ми натанцювалися під українські народні на площі Ринок. а ми були у «Синій пляшці»!... Ой, а там такі гарні дівчата були», — чути то від одного, то від іншого гурту від'їжджаючих додому гостей міста Лева, який на минулих вихідних відгуляв свої 750 років.

У вересні українська грошова одиниця святкує перший солідний ювілей — 10 років. Кожен дорослий українець пам'ятає ці буремні часи. Однак багато чого вже забулося — часу, як-не-як, чимало пройшло. Про те, як українці сприйняли нові гроші, чого боялися і на що сподівалися, нагадує «Україна молода».

Відколи існують гроші, завжди існувало чимало бажаючих їх підробити. Не стала винятком й українська гривня. За 10 років її існування у правоохоронців накопичилося чимало прикладів фальшивомонетництва, а картотека гривневих «умільців» постійно поповнюється. Щоправда, в Департаменті державної служби боротьби з економічною злочинністю «УМ» зазначили, що за обсягами грошової маси рідну гривню усе ж таки підробляють значно бiльше, ніж іноземну валюту — долар чи євро. Але й тут є нюанси. Старший оперуповноважений в особливо важливих справах ДДСБЕЗу Ігор Мнішенко розповідає, що фальшиву іноземну валюту переважно ввозять із-за кордону i якість таких «доларів» та «євро» дуже висока. До того ж підробляють, як правило, 50-ти та 100-доларові купюри.

Цікаво, що затятий нумізмат зі 40-річним стажем не обмежується показом своєї багатої у прямому і переносному сенсі експозиції для земляків чи гостей приморського міста. Про його приватний музей, до речі, створений на рік раніше від відомчої колекції при Національному банку України, і, відповідно, історію національної грошової одиниці відтепер знають у 60 країнах світу. Статистика проста — Олександр Романович підрахував кількість відвідувань за три роки тримовного сайту музею (www.museum-of-money.org). Для «УМ» він уточнив: найбільший інтерес проявляють до його експозиції (а у нього зібрано практично все, що слугувало і слугує грішми на теренах сучасної України) росіяни, за ними — наші співвітчизники, а замикають трійку, як не дивно, мешканці далекої Австралії. Гривня у колекції пана Олещука посідає чільне місце.

Рівно 10 років тому — «як діти в школу», бо в понеділок 2 вересня, — була запроваджена в обіг українська гривня. Тоді, після періоду гіперінфляційної смути, повноцінну національну валюту чекали як панацею стабілізації. Так і сталося: гривня принесла в Україну відносний грошовий спокій, водночас і гривню вберегли від ударів та потрясінь. Те введення до кас та гаманців нових незалежних грошей відбулося чітко й виважено — так, що даний приклад вдалої грошової реформи вже вивчають студенти західних університетів.