Оце так надуло
Данія зміцнила своє світове лідерство у галузі використання вітрової енергетики: 42,1% від всієї виробленої в країні енергії походить з вітрових електростанцій. Тепер головною амбіцією Данії є повна відмова від видобутих із надр землі джерел енергії. «2015 рік був значно вітрянішим, ніж у середньому попередні роки.
Як умру, то передайте...
Президент Польщі Анджей Дуда під час симпозіуму Польського товариства трансплантації підписав декларацію про наміри, згідно з якою у випадку смерті його органи будуть передані для трансплантації. До подібних дій голова польської держави також закликав інших поляків, повідомляє сайт Польського радіо.
Метро для валізи
Відомо, що Швейцарія має найрозвиненішу в світі систему громадського транспорту. А тепер у цій альпійській країні хочуть створити ще й вантажне метро для приватних речей громадян, повідомила швейцарська інформагенція swissinfo.ch. Цю ідею вважають одним із найамбітніших інфраструктурних проектів, які будь-коли обговорювалися у Швейцарії.
Таємниця дев’ятої планети
Вчені Каліфорнійського технологічного інституту Майкл Браун і Костянтин Батигін (виходець із Росії) навели докази існування гігантської планети на околицях Сонячної системи, маса якої перевищує земну приблизно в 10 разів, а період обертання навколо Сонця (планетний рік) становить приблизно 10-20 тисяч років, повідомляє Бі-Бі-Сі.
Де лиш не ступить нога жінки
Ще півстоліття тому ніхто і не подумав би, що жінки можуть брати участь у космічній програмі. Тоді на прохання однієї з американок надати їй можливість пройти тренувальний курс із підготовки космонавтів (чи астронавтів, як говорять у США), НАСА відповіла, що не має у своїх планах намірів набирати жінок.
Кельш із глювайном
Із самого ранку понеділка респектабельне західнонімецьке місто Дюссельдорф почало потроху сходити з розуму: замість серйозних і флегматичних бюргерів вулиці заполонили римські імператори, пінгвіни, лісовики, люди–ножиці й просто численна кількість веселих, злих і добрих клоунів. Дата на календарі — 11.11.
Реформи заради туризму
Другим чудом грузинського реформування (після славнозвісних змін у поліції, зокрема й боротьби з корупцією), може стати туристична галузь. Ще на початку 2000–х Грузія переживала період справжньої руїни: Тбілісі справляв враження провінційного пострадянського міста, загубленого десь у 90–х, а Батумі, сьогоднішній «грузинський Сингапур», міг бути локацією для рімейка «Сталкера». Але у 2006–му уряд спрощує візові правила для іноземців — до 90 днів безвізового перебування в країні, подібна система була запроваджена і в Україні; у 2009–му Грузія збільшила термін до року: сьогодні це правило працює для громадян більше ніж 80 держав. Незважаючи на проблемні стосунки з Росією, з березня цього року громадяни РФ також можуть вільно в’їжджати в Грузію (90 днів безвізового перебування, аналогічна норма діє і для українців). Паралельно — за підтримки міжнародних фондів й залучення іноземних інвестицій — реконструюють аеропорти, ремонтують дороги, створюють інфраструктуру: Грузія й сьогодні нагадує великий будівельний майданчик.
Черговим досягненням у туристичній галузі стало входження на ринок авіаперевізників лоукоста Wizz Air, який з 27 вересня здійснюватиме перельоти за напрямком Кутаїсі—Київ. Тепер квиток в один бік коштує 150—260 грн., що в п’ять разів менше за сьогоднішню ціну на рейс МАУ до Тбілісі, чи «Аеросвіту» в Батумі. Минулого понеділка на презентації рейсу від Wizz Air президент Михаїл Саакашвілі пообіцяв неабияку вигоду і грузинам, які полюбляють подорожувати, розповівши про дешеві квитки: 22 євро — до Києва і 20 євро — до Лондона, Берліна й інших міст. За словами Беки Джакелі, заступника голови Національної туристичної адміністрації Грузії, який невдовзі переходить на роботу у Всесвітню організацію туризму, переговори також тривають і з Ryanair.
Нове «золоте» руно
«Моретта» на холодних вітрах
«А що там під накидкою? Є щось тепле?» — кутаючись у товсту шубу, запитала — трохи французькою, трохи жестами — немолода туристка у дівчини в масці, одягненої у класичний середньовічний костюм. Та, не вагаючись, відкинула тонку тканину, демонструючи довгу рукавичку на оголеній, як і належить, руці до самих плечей. «Ого!» — не стрималися від здивування професійні фотографи і просто туристи з фотоапаратами, які супроводжували кожну більш–менш цікаву маску площею Святого Марка. На холодному колючому вітрі, який дув із лагуни, такий одяг виглядав справжнім героїзмом.