Прогноз щодо загострення військових дій на південних, близьких до моря, українських територіях («УМ» № 107 за 25 липня ц.р.), на жаль, реалізувався. Чим провокуються необачні державні рішення і що допомагає їх уникати? За якими правилами розгортатимуться події в Україні надалі? Про це наша наступна розмова з астрологом Ярославою Сидоренко.

Перший в історії Південної Кореї астронавт готується до польоту в космос. Ця країна не має власних космодромів і не проводить самотужки запуски пілотованих ракет, тому 31–річний Ко Сан приєднається до російсько–американської місії, повідомляє сайт «Лєнта.ру».

Якщо раніше іменем коханої людини називали зірки, то тепер кавалер купує дамі серця ділянку на Місяці. На Марсі? Теж не проблема! «Це найкращий подарунок для близьких, найоригінальніший», — переконують у «Місячному посольстві», єдиній в Україні установі, яка займається продажем космічних ділянок. 40 гектарів на Місяці коштують усього 900 гривень.

Перший українець, який бачив Землю з висоти космічного польоту, радянський космонавт №4, добрий знайомий Гагаріна, Титова, конструктора Корольова розповів «УМ» про те, які випробування очікували на космонавтів на Землі та у космосі, та існування інопланетян, скільки зробили українці для розвитку світового авіа- та ракетобудування.

Космос — хоч і дорога галузь науки, але дуже перспективна. Для України вона є і, сподіваємося, буде й надалі візитною карткою у світі. Для песимістів, які вважають, що після розвалу СРСР розвалилася й українська наукова космічна база, скажемо — наші фахівці ще здатні здивувати світ здобутками, розробками й заявити про себе. Для оптимістично налаштованих зазначимо: роботи в цій галузі, звісно, дуже багато. Є в чому наводити лад, є що відроджувати й активно фінансувати. Але наші науковці вже сьогодні задніх не пасуть, про що свідчать результати роботи. «Серед здобутків — це й статистика пусків різних ракетоносіїв, — розповідає Олег Федоров, начальник управління космічних програм і наукових досліджень Національного космічного агентства. — Усього за минулий рік у світі здійснено 55 пусків. П'ять із них зробили ракетоносії українського виробництва «Зеніт — 3SL» та «Дніпро». Основне їх призначення — виведення на орбіту супутників зв'язку. Цього року ми теж сподіваємося на не меншу кількість пусків, бо українські ракети-носії себе добре зарекомендували на ринку. І ми вийшли на стабільний графік запусків».

Так уже традиційно склалося: чимало хорошого, видатного й загальновизнаного у світі створив радянський народ. Не українці чи білоруси, не вірмени чи грузини — або «видатні російські», або «радянські» вчені. Ми й досі забуваємо, що всі «радянські діячі» мали свою батьківщину й «конкретну» національність, чимало з них народилося і працювало в Україні, вони прославили нашу державу. Українські фахівці чимало зробили, зокрема і для космічної галузі. Отож кілька фактів із космічних досягнень і внесків наших земляків.

У 1961 році, 12 квітня, увесь Радянський Союз нервував — у космос відрядили першого космонавта Юрія Гагаріна. Він сказав «Поїхали!» — і полетів. Відтоді цей день — професійне свято для людей, причетних до космічної галузі.

У неділю в пустелі американського штату Юта о 3.12 за місцевим часом приземлилася капсула з космічного зонду «Стардаст» iз пробами з комети «Вайлд-2» та безцінними зразками космічного міжзоряного пилу (назва зонду якраз і перекладається як «зоряний пил»). Так вдало закінчилася місія космічного зонду «Стардаст», який був запущений із Землі ще 7 лютого 1999 року. Завданням зонду було досягти комети «Вайлд-2», яка знаходиться на відстані 820 млн. кілометрів від нашої планети.

Наприкінці минулого року німецька агенція ДПА повідомила про відкриття в Госеку, що на південь від Берліна (земля Верхня Саксонія), відреставрованої старовинної обсерваторії, яку використовували древні європейці, котрі ще не вміли ні писати, ні читати, для спостереження за зоряним небом. Це найстаріший такого роду об'єкт, споруджений нашими пращурами ще в кам'яну добу, приблизно сім тисяч років тому.