Напередодні саміту Україна–ЄС, що відбудеться сьогодні в Києві, Верховний представник Європейського Союзу із зовнішньої політики Хав’єр Солана заявив у інтерв’ю радіо «Свобода» про намір ЄС поглиблювати стосунки з нашою державою. Нічого нового. Втім з огляду на внутріукраїнські події і тенденції, подібна заява — певною мірою комплімент. «Вибори (парламентські в Україні. — Ред.) необхідні, аби внести ясність у політичну атмосферу, яка не була достатньо прозорою, — дещо пізніше натякнув Солана. — Думаю, післявиборча ситуація буде настільки ж важливою, як і самі вибори. І я дуже сподіваюся, що Конституція в деяких аспектах буде змінена й у ній не буде елементів, щодо яких досі існує непевність у тлумаченнях. Адже саме це великою мірою викликало проблеми, які стали виразними останнім часом».
Верховний представник ЄС вкотре нагадав, що на практичне зближення України з Євросоюзом вплине її вступ до Світової організації торгівлі. «Багато пунктів з нової угоди (між Україною та ЄС. — Ред.) уже дискутувалися. Деякі питання ще не вирішені, зокрема, щодо торгівлі. Тому вони також залежатимуть від вступу України до СОТ. Ось на цьому тлі ми маємо проводити саміт», — підкреслив пан Солана в інтерв’ю радіо «Свобода».
Відповідаючи на питання про ініціативи окремих політичних сил щодо проведення всеукраїнського референдуму з питань вступу в НАТО та надання російській мові статусу другої державної, Хав’єр Солана зауважив, що, на його думку, такий плебісцит «не є найважливішим завданням». І натякнув: усі ці «проблеми» постають тільки тому, що на них кон’юнктурно грають політичні сили у боротьбі за місця в парламенті. «Натомість слід ухвалити важливі рішення для того, аби... внести ясність у законній владі через парламентську демократію. Ось те, чого нині потребує Україна».
Надійшло й «вічне», а тому очікуване запитання: колись можна очікувати членства України в ЄС? Солана відповів: «Я не знаю, що значить «колись». І якщо я цього не знаю, то вважаю за краще не давати більш чіткої відповіді. Ми маємо розширену співпрацю з Україною і хочемо її поглибити. І наші двері не зачиняються у видимому майбутньому».