Журналістів убивають навіть за спорт

      Саме так міжнародна організація «Репортери без кордонів» у своєму звіті назвала минулий рік для журналістів. За підрахунками експертів «РБК», у 2003-му по всьому світу загинуло 42 медійники, щонайменше 766 було заарештовано і як мінімум 1460 зазнали нападів або погроз. Такої сумної статистики не було ще з 1995 року, наголошують представники міжнародної громадської правозахисної організації, яку очолює француз Робер Менар.

      Не останню роль у формуванні цієї невтішної статистики відіграла військова операція в Іраку: вона відібрала «життя 14 репортерів та їхніх асистентів за 2003 рік, понад 15 осіб отримали поранення під час та після війни. Армія США відповідальна за смерть щонайменше 5 журналістів, але жодного разу не було проведено серйозного розслідування», йдеться у звіті «Репортерів». До числа убитих належить і відеожурналіст агенції Рейтер українець Тарас Процюк, розслідування вбивства якого було проведено далеко не на високому рівні. Іншою «гарячою» для журналістських утисків точкою є Філіппіни, де за останній рік було вбито 7 журналістів, котрі писали про корупцію та мафію.

      Що стосується України, то спеціалісти з «РБК» виявили, що в порівнянні з попереднім роком наша ситуація із цензурою майже не змінилася. Серед країн колишнього СРСР найбільше занепокоєння «Репортерів без кордонів» викликала ситуація з Туркменістаном, де Сапармурат Ніязов встановив абсолютну цензуру. Не пасе задніх і президент сусідньої нам Білорусі. Минулого року Олександр Лукашенко зупинив випуск 10 незалежних газет, заборонив працювати на території країни кореспондентам російського телеканалу НТБ, а троє журналістів відсиджуються за гратами за образу «бацьки». А в Росії вперше із часу, коли розпався Союз, журналіста на рік послали до виправної колонії за наклеп.

      В Азії експерти «РБК» звернули особливу увагу на Бірму, де до смертної кари засудили журналіста, який займався... спортивною тематикою! В Африці найбільшою «країною-в'язницею» для друкованого та електронного слова є Еритрея, де 14 журналістів перебувають за гратами, причому немає жодної інформації про ув'язнених, про умови, в яких вони утримуються.

      У Європі, що зовсім не дивно, найменш вільною у плані плюралізму мас-медіа було названу Італію, де прем'єр-міністр Сильвіо Берлусконі володіє великою частиною медіа-ринку.