До того, що кожна політична сила прагне відтінити власні досягнення (для чого досягнення опонентів відсовуються в суцільну «тінь»), можна ставитися поблажливо, хоча краще було б стати свідком професійної дискусії щодо можливих шляхів розвитку країни найближчим часом і в перспективі. Із поясненням того, наскільки від такої перспективи віддаляє — або до неї наближує — кожний конкретний крок правлячої партії. На жаль, мало хто з наших політиків володіє бодай нейтральною лексикою щодо своїх опонентів. Власне, із цим теж можна було б змиритися, якби супротивника лаяли за конкретні кроки або за те, що їх немає. Але трапляються зовсім абсурдні ситуації, коли опонента спочатку оббрешуть, а потім із власної брехні зроблять жупел і носяться з цим жупелом із року в рік. Чомусь найбільше схильні до такого роду політичної боротьби політики з найсхіднішої області України — Луганської.

У народі кажуть, справжній чоловік повинен звести будинок, посадити дерево і виростити сина. І ця істина беззаперечна. Ви запитаєте: до чого тут свято будівельників? Але саме вони зводять будинки, в котрих житимемо ми і наші діти (звичайно, за наші кошти, адже держава давно забула про конституційні права громадян на безплатні квартири)...