Бої без правил

      Відкритий лист до чиновників, української громадськості та преси, написаний батьками вихованців хокейної команди «Дружба-78», вже встиг потрапити до новин загальноукраїнських ЗМІ. Автори послання повідомляють про намір попросити для своїх хлопців притулку у США. Юні спортсмени зараз якраз перебувають у Філадельфії на міжнародному хокейному турнірі One Hockey. «На даний момент наші діти стоять перед вибором, — пишуть харків'яни, — стати добропорядними, що поважають державу, громадянами і патріотами своєї країни чи перетворитися на людей «кримінальної системи» Сергія Брижі (директора спортивної школи) та Геннадія Кернеса (секретаря міськради), які уособлюють владу у нашому місті. А значить, повернутися до країни, де особисті інтереси чиновників вище тих, чиї інтереси вони покликані захищати».

      У цього скандального фіналу — тривала передісторія. Війна між незмінним «юнацьким» чемпіоном України — «Дружбою-78» — та директором дитячої спортивної школи олімпійського резерву Сергієм Брижею розпочалася більше року тому. Тренери команди і батьки юних хокеїстів відкрито виступили проти того, аби дирекція ДЮСШОР перетворювала ковзанку спортивного закладу на приватну ковзанку з нічними забавами. А ще тривалий час не погоджувалася з перебудовою кімнати відпочинку спортсменів на ...звичайнісіньку сауну з окремим входом. Аби влаштувати останній, дирекція, за словами батьків, грубо порушила правила пожежної безпеки. І це у приміщенні, де постійно тренуються близько 500 дітей.

      Протистояння завершилося перемогою дирекції (у школі таки запрацювали і нічна ковзанка, і сауна), проте сама війна триває і досі. Власне, вищезгаданий лист — це відлуння події, що сталася у серпні минулого року. Тоді, на перший погляд, невинна сутичка між сторонами конфлікту завершилася... стріляниною. Стріляв директор дитячого спортивного закладу Сергій Брижа. Причому не лише по дорослих, а й по дітях. Правда, з газового пістолета. Один із батьків після кривавого двобою навіть потрапив до лікарні.

      — Здавалося, вже після цього міські чиновники та правоохоронні органи повинні були б звернути пильнішу увагу на те, що відбувається в ДЮСШОР. Адже як би там не було, директор, який здатний спрямувати пістолет на дітей, навряд чи може керувати дитячим закладом. Але все сталося з точністю до навпаки. За час, поки триває слідство, тренери команди Іван Правілов, Олег Чекришов та Володимир Єрьомін із свідків НП перетворилися на звинувачених. Їх вже звільнили з роботи, зробили невиїзними і, скоріш за все,  судитимуть за хуліганство. Кардинальні зміни у ході слідства відбулися на основі показань одного з працiвників школи. Той стверджує, що тренери його жорстоко побили й скинули зі східців. Така жорстокість, мовляв, якраз і стала причиною того, що пан Брижа відкрив стрілянину. Правда новий свідок, за інформацією газети «Врємя», чомусь був обстежений судмедекспертами 9 січня і 8 лютого. Тобто майже через півроку після інциденту.

      Аби захистити тренерів від несподіваного повороту у ході слідства, батьки юних хокеїстів уже провели не одну акцію протесту. Боролися вони і зi встановленням турнікетів при вході, якими «Дружбі-78» та їхнім тренерам перекрили вхід до школи. Усе марно. Віддавши хокею по сім—вісім років і витративши на підготовку юних спортсменів чималі кошти, батьки і діти залишилися фактично біля розбитого корита. Саме тому вищезгаданий відкритий лист вони вважають лише початком публічної боротьби за власні права. Далі буде звернення до Європейського суду. «Йдеться не про компенсацію матеріальних збитків, — говорять харків'яни. — Гроші — не головне. Ми просто сподіваємося, що своїм спротивом привернемо увагу керівництва країни до наших проблем».

      Проблема ж дійсно серйозна. І рiч не лише в тiм, що тренери, які вже більше десяти років виховують незмінних хокейних чемпіонів, залишилися без роботи і що директор, який відкрив стрілянину по дітях, уникнув відповідальності. За великим рахунком, під дахом харківської ДЮСШОР точиться безкомпромісна боротьба між старими і новими методами підготовки вітчизняного олімпійського резерву. Іван Правілов, який вже багато років поспіль вивозить своїх вихованців на міжнародні змагання, добре засвоїв цивілізовані правила підготовки юних спортсменів. Він стверджує, що у центрі життя школи повинні бути саме діти. Тобто їхні потреби, спортивні результати, здоров'я. «Галузеві» чиновники, дирекція, тренери — лише «обслуга», опікуни, помічники. Сьогодні ж все навпаки. Управлінці неохоче беруть участь у рутинній роботі, але залюбки хизуються дитячими успіхами, вписуючи їхні заслуги до власних звітних списків. А дирекція школи взагалі перетворила ДЮСШОР на комерційне підприємство з нічними дорослими розвагами — так, ніби це їхня приватна, а не державна власність. Хто на кого працює — питання ключове. Відповідь на нього у Харкові знайшли у досить несподіваний спосіб. Іван Правілов з колегами — під слідством. Сергій Брижа — і досі директор. Але оскільки між цими жорновами опинилися діти, без столичного третейського судді проблему, мабуть, не вирішити. Не виключено, що харківським інцидентом зацікавляться і за кордоном. Там на дитячі проблеми реагують блискавично і зовсім по-іншому.