Наркоманія сьогодні стала епідемією в Україні. У таких містах, як Кривий Ріг йдеться не про епідемію - про пандемію. Але реальні цифри замовчуються: влада не зацікавлена, аби їх оприлюднювати. Проте кожен четвертий громадянин держави причетний так чи інакше до цієї проблеми. «Загалом в Україні півтора мільйона наркозалежних», - стверджує нашуміло-відомий генерал СБУ Валерій Кравченко. Оприлюднення такої цифри обурює Міністерство охорони здоров'я, бо кількість офіційно зареєстрованих ними значно менша. Але Валерій Кравченко користується даними МВС та СБУ, що є на порядок вищими. Окрім того, як радять соціологи, офіційні цифри завжди потрібно помножити принаймні на десять, аби отримати реальну картину ситуації. «Додайте до цього числа людей співзалежних, - каже Кравченко. - Дружин, чоловіків, дітей... Це - пекло для близьких».
У Суми Валерій Кравченко нещодавно приїжджав саме як батько, який відчув цю проблему через сина; як віце-президент громадської організації «Рух батьків проти аморальності». «За проведеними дослідженнями, - каже він, - у нас уже навряд чи є село, де б не варили і не вживали «ширку». Наприклад, у Прилуках Чернігівської області, де працювала їхня організація, діяло 15 пунктів розповсюдження наркотиків. Про них було повідомлено до міліції, але від цього нічого не змінилося. Бо, на переконання Кравченка, «кришує» наркобізнес саме міліція, передусім - відділи з незаконного обігу наркотиків.
Наркоманія становить загрозу національній безпеці держави і нею мала б займатися Рада національної безпеки та оборони. «На жаль, цей орган поки заклопотаний переважно супроводом політичних скандалів», - каже правозахисник, керівник Асоціації психіатрів України Семен Глузман. Ці двоє таких різних людей - колишній репресований та працівник колишнього апарату репресій - сьогодні об'єдналися в боротьбі проти наркотиків.
«Ця проблема значно серйозніша, ніж політика, - переконаний пан Глузман. - Але виникла вона саме через відсутність правильної політики в цій сфері, через те, що владні мужі, в силу різних причин, закривають очі на проблему. Я ще кілька років тому запитував у високого міліцейського чину Києва, де у столиці «найстрашніше» місце щодо наркотиків. Він мені сказав - Інститут міжнародних відносин. А там вчаться непрості діти. То невже їхні батьки досі не помітили загрози, перед якою ми стоїмо?»
Деякі батьки не лише помічали, а й використовували питання з користю для себе. «Зелене світло опійному маку в державі дав тодішній голова Верховної Ради Олександр Ткаченко, який ще у 1999 році пролобіював закон про видачу ліцензій на посів маку. Скористалося цим відоме подружжя Засух, яке вирощувало цілі плантації такого зілля», - розповідає Валерій Кравченко.
Нині, на переконання співрозмовників, Україна стоїть перед загрозою новою - легалізації наркотиків - насадження замісної метадонової терапії. Історія вже має низку прикладів, коли одну залежність намагалися витіснити іншою. Але це закінчувалося однаково: опіумників замінили морфіністи, потім - героїнщики... Метадон - дуже важкий синтетичний наркотик, залежності від якого не позбутися. За кордоном його використовують лише в крайніх випадках, для людей, яким вже не допомагає ніщо. «Присадити» ж на метадон людину, яка ще має шанс вилікуватися, це те ж саме, що тому, хто підвернув ногу, запропонувати відразу її відрізати й поставити протез.
За словами Кравченка, метадонова програма є спробою виправдати себе армії наркологів, чия служба виявилася банкрутом. Адже при її існуванні катастрофічно зросли цифри алко- і наркозалежних - який же сенс її роботи?
Загалом у світі немає фаху «наркологія», лише «психіатрія», розповідає Семен Глузман. Цю хворобу не можна подолати тільки за рахунок ліків - тут потрібна терапія душі. Коли ж ці функції розділені, починається профанація в лікуванні. Метадон «проштовхують». Хоча за цим - виключно спроба зіпхнути Україні ліки, від яких значною мірою відмовилися за кордоном. Валерій Кравченко називає прізвища заступників міністра охорони здоров'я, які безпосередньо стурбовані просуванням програми. «Кришує» їх в уряді, за словами генерала, Дмитро Табачник. І така висока зацікавленість немарна: ціна програми близько ста мільйонів доларів.
Метадон вже є на «чорному» ринку України. Коштує 120-150 доларів за грам. «Уявіть, що буде, якщо створити залежність від такого препарату, - каже Кравченко. - Нам говорять, що він буде виключно в лікувальних закладах і під замком. Але чи кожна медсестра з її мізерною зарплатою утримається від спокуси відкрити той замок?.. Завезти метадон у нашу корумповану країну - це просто злочин».
Чому Семен Глузман та Валерій Кравченко сьогодні виступають у регіонах України? Бо проблему варто роз'яснювати, аби громадськість впливала на її вирішення. Іншого виходу для України немає, якщо вона не хоче деградувати як країна, не хоче стати ринком збуту наркотиків. Наприклад, у згаданих уже Прилуках громадянська акція, коли на вулиці вийшли матері, батьки, коли було голосно висловлено протест проти розповсюдження наркотиків, все ж дещо злякала владу, міліцію. Але потрібно, аби проти наркотиків та тих, хто їх насаджує нашим дітям, повстала вся українська спільнота. «Найстрашнішим у цій ситуації є наш страх, - каже Валерій Кравченко. - Ми боїмося наркомафії. А потрібно, аби вона боялася людей!».
Бурхливі політичні пристрасті розгорілися у районному центрі Карлівка, що на Полтавщині, перед обранням голови районної ради. Коаліція у складі депутатів від «Батьківщини», «Блоку Петра Порошенка» та «Свободи» висунула тоді кандидатуру Петра Світлика. >>
Бійця АТО, який приїхав додому на реабілітацію після поранення в зоні бойових дій, уже з новими численними травмами голови госпіталізували до реанімації. За його життя борються лікарі у Вінницькому військово-медичному центрі. >>
Батькам школярів добре відома ситуація, коли син чи дочка приходять зі школи і скаржаться на однокласників — той б’ється, той обзивається, а той і взагалі проходу не дає. >>
Про тривалу відсутність мешканки Вінницького району заява в поліцію надійшла від брата зниклої лише 10 жовтня, оскільки той сам намагався знайти сестру й до останнього не вірив, що її немає серед живих. >>
Відомо, що 55-річний підприємець із Туреччини займався вантажними перевезеннями різних товарів та у справах часто відвідував Миколаїв. Саме в цьому південному місті йому влаштували справжню пастку, знаючи про його підвищену пристрасть до молоденьких дівчат. >>
Дачники стверджують, що бачили їх за цим заняттям і навіть знають в обличчя. Правоохоронці ж у листах повідомляють, що ведуть слідчо-розшукові дії. Ця історія майже анекдотична. І з неї можна було б посміятися, якби все не було так сумно. >>
