Минулий тиждень у Ромнах закінчився мітингом, що чітко позначив позиції учасників акції, яка почалася там напередодні. «Свободу Сергію Верхогляду» — написано на гаслах мирного спротиву порушенню прав людини. Сергій понад два роки перебував у камері попереднього ув’язнення. Молодого чоловіка звинуватили у вбивстві, що відбулося у січні 2005 року. Чи ж потребує він захисту?
— Так, — переконаний адвокат Сергія Володимир Цимбал, бо занадто багато порушень здійснено за цей час, занадто багато запитань не знайшли своєї відповіді під час досудового та судового слідства. — Так, — стверджує сьогодні громадськість Ромен, бо вважає, що вина, якщо вона все ж є, має бути доведена правовими методами. — Так, — сказали на своїй сесії депутати Роменської районної ради, підтримавши акцію, через катастрофічне падіння довіри до влади, спричинене, зокрема, й подібними непоодинокими випадками порушень прав людини.
«Справа Сергія Верхогляда — це той лакмусовий папірець, який ще раз засвідчив, що далеко не всі працівники правоохоронних органів вважають закон обов’язковим для себе, — каже голова Роменської райради Олексій Біловол. — Багато що у цій справі незрозуміло. Наприклад те, чому її з Конотопського суду передали на розгляд суду Кролевецького. Може, тому, що принциповий Конотопський суд повернув справу на дослідування, не знайшовши реальних доказів вини затриманого?..».
«Знаки запитання» можна нанизувати: і підміна прямих доказів непрямими, і свідчення з боку звинувачення, що, як стверджує адвокат, мінялися кілька разів. І ті невідповідності у документах, що супроводжують справу. І неприйняття до уваги свідчень на користь Верхогляда.
«...Нам кажуть, що ми підмовили свідків, бо ходили й просили їх сказати, що вони бачили Сергія в той час, коли відбулося вбивство, — говорить брат звинуваченого Олег. — Але ж якщо люди справді бачили його, то чому ми не повинні просити їх дати свідчення? Адже, крім нас, ніхто не потурбувався, аби цих свідків знайти...».
Звісно, кожна справа має двi сторони. Але якщо численні свідки та документи підтверджують, що Сергій був у Ромнах у той час, коли за сто двадцять кілометрів від міста в селі Бочечки сусіднього Конотопського району відбувалася поножовщина, що завершилася смертю людини, то ці дані варті розгляду.
«У нас лише свідків захисту до шістдесяти чоловік, — говорить Володимир Цимбал. — Але нам кажуть, що всі їх свідчення є облудними. Я думаю, а скільки ж тоді свідків потрібно кожному з нас, якщо кожен раптом опиниться в такій ситуації? Як може в такому разі кожен із нас розраховувати на захист у нашій державі?».
Рішенням Кролевецького суду Сергія Верхогляда було засуджено на десять років. Вже подано апеляцію, але громадськість вважає: якщо не акцентувати на справі Верхогляда, все піде протоптаною стежкою і об’єктивного дослідування справи не відбудеться. А саме такою є вимога учасників акції: професійний і справедливий перегляд справи.
Тим часом Сергій чекає вирішення своєї долі. Його затримали менше ніж за місяць до весілля. Доки він перебуває в ізоляторі, його так і не зареєстрована в своєму статусі дружина народила дитину. Пороги багатьох закладів та установ оббивають увесь цей час дві жінки — дві матері: його та коханої. Поки безрезультатно.
Чому саме Сергій став тiєю людиною, яку звинуватили у вбивстві? — ставимо неминуче запитання. Збіг обставин, — кажуть і рідні, і адвокат. Просто він потрапив під руку тим, хто хотів справу закрити. Тож і зійшлися на тому, аби вказати на Сергія, який буцімто тримав ніж, коли біля кафе в Бочечках відбулася сутичка приїжджих та місцевих. Хоча, за першими свідченнями, вбивство вчинив один з двох незнайомців, яких підвозили того вечора роменські знайомі Сергія.
Що ж, можливо, він справді винен, і його вину зможуть професійно довести. Можливо, маємо справу саме з бажанням «закрити» справу, аби не мати клопоту з «глухарем» — вбивством, яке важко розкрити. Найгірше припущення: правоохоронці знають, ким саме були ті невідомі злочинці, і прикривають їх, віддавши на заклання невинну людину.
Справа таки потребує ретельного розгляду. І громадськість сподівається на те, що в Україні є кому здійснити правосуддя.
Бурхливі політичні пристрасті розгорілися у районному центрі Карлівка, що на Полтавщині, перед обранням голови районної ради. Коаліція у складі депутатів від «Батьківщини», «Блоку Петра Порошенка» та «Свободи» висунула тоді кандидатуру Петра Світлика. >>
Бійця АТО, який приїхав додому на реабілітацію після поранення в зоні бойових дій, уже з новими численними травмами голови госпіталізували до реанімації. За його життя борються лікарі у Вінницькому військово-медичному центрі. >>
Батькам школярів добре відома ситуація, коли син чи дочка приходять зі школи і скаржаться на однокласників — той б’ється, той обзивається, а той і взагалі проходу не дає. >>
Про тривалу відсутність мешканки Вінницького району заява в поліцію надійшла від брата зниклої лише 10 жовтня, оскільки той сам намагався знайти сестру й до останнього не вірив, що її немає серед живих. >>
Відомо, що 55-річний підприємець із Туреччини займався вантажними перевезеннями різних товарів та у справах часто відвідував Миколаїв. Саме в цьому південному місті йому влаштували справжню пастку, знаючи про його підвищену пристрасть до молоденьких дівчат. >>
Дачники стверджують, що бачили їх за цим заняттям і навіть знають в обличчя. Правоохоронці ж у листах повідомляють, що ведуть слідчо-розшукові дії. Ця історія майже анекдотична. І з неї можна було б посміятися, якби все не було так сумно. >>
