Поки «помаранчеві» намагалися створити свою коаліцію, «Регіони» блокували роботу ВР і підмовляли Мороза. (Фото Василя ГРИБА.)
Як і попередницю, її звали Рада. Рада П'ята. Вона теж була шалапутною дівкою. Більше того — грошовиті чоловіки розбестили її й зробили найбільш продажною з усіх Рад, що досі траплялися. Підхопивши якусь заразу, вона, слава Богу, мучилася недовго. Після занесення тієї інфекції хворіла неповний рік. І ось вона померла. Скажемо щиро: нам її не шкода.
Верховна Рада V скликання була першою в історії України, обраною за суто пропорційним принципом. Вона була першою, яка постала після конституційної реформи і мала прийняти на себе тягар відповідальності в новій парламентсько-президентській республіці. Але Рада-5 не впоралася з таким навантаженням. Чого гріха таїти: перекуповували депутатів і в попередніх скликаннях. Але саме в п'ятому це ганебне явище політичної невірності, проституції, гендлювання, манкірування народним вибором сягнуло таких видатних висот (чи то пак, низин). Якщо рік тому, за підсумками виборів, коаліція мала бути «помаранчевою», то навесні 2007-го Рада впритул наблизилася до того, щоб сформувати конституційну більшість із 300 голосів навколо «синіх» «Регіонів». Якщо пригадуєте, першим парламентським жиголо п'ятого скликання став пан Зубик із БЮТ. Ким він був тоді? А тепер на крутому особняку в центрі Києва, на вулиці Щорса, висить табличка: «Громадська приймальня народного депутата Зубика». Фірма «Зубик-продамся-дорого», мабуть, теж там.
Президент припинив цю вже зовсім не дитячу проституцію, коли на панель вийшла ціла партія з його власного блоку. Як там ваша совість, пане Кінах? В інтерв'ю «регіональній» пресі ваша дочка скаржиться, що ви нечасто даєте їй гроші на кишенькові витрати, бо не маєте купюр менше 100 доларів. На Майдані ви так часто говорили про «боротьбу світоглядів». Тепер зрозуміло, який зi світоглядів для вас переміг.
Рада-5 стала першою, яка нормально відпрацювала менше року. Саме президентські укази стали відправною точкою для її відспівування. І хай навіть офіційною підставою для виписування довідки про смерть є заяви нардепів про відмову від своїх повноважень, суті справи це не міняє. Наскрізь прогнила побудова мала завалитися.
Можливо, Рада Шоста врахує помилки попередниці...
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
