Бунт «Барабашки»

      У Харкові — чергова війна. На вістрі атаки як завжди секретар міськради, «регіонал» Геннадій Кернес. По інший бік барикад цього разу «Концерн АВЕК і К», почесним президентом якого є народний депутат — БЮТівець Олександр Фельдман. Донедавна ринкова імперія одного з найбагатших харків'ян (незважаючи на його партійну опозиційність) знаходила з командою нового мера спільну мову без особливих проблем. І ось на тобі! Мирне співіснування порушено разом із договором про ненапад. Формально яблуком розбрату стала бізнесова діяльність концерну. Але «АВЕКiвцi» переконані — справжню причину останніх проблем варто шукати в політичній площині. Це по-перше. А по-друге, розпочата війна ніколи б не набрала таких обертів, якби нею не керував особисто Геннадій Кернес.

Стінка на стінку

      Розвідка боєм була організована кілька місяців тому. Тоді управлінці влаштували серію гучних перевірок на Благовіщенському, Сумському і Кінному ринках, які контролює «АВЕК». Перші два розташовані фактично у центральній частині міста і були піддані нищівній критиці через сміття, проблеми з документацією і зволікання з ремонтом. А Кінний ринок, крім усього, продовжує потерпати ще й через близькість до стадіону «Металіст», який вже зараз міські та обласні чиновники готують до зустрічі футбольного чемпіонату «Євро-2012». Управлінці переконані, що статус запасного міста не завадить Харкову провести бодай кілька матчів. А Кінний заважає їм побудувати в районі стадіону необхідну для проведення спортивного дійства інфраструктуру.

      Але поки «АВЕК» боровся за вищезгадані ринки, йому підсунули гірку пігулку у формі наїзду на ТЦ «Барабашово» — загальновідоме дітище концерну, що наразі дає роботу 60 тисячам городян. Офіціальним приводом для початку «розборок» став лист групи торговців, які поскаржилися мерії на свавілля адміністрації ТЦ. Мовляв, «підрозділ» концерну — оператор «ХарОптТорг», — проводить реконструкцію без згоди з підприємцями і переважно за їхній кошт. Власне, подібні проблеми виникали й раніше. Бажання адміністрації «Барабашово» підняти товар «з землі», побудувавши на місці примітивних лотків невеликі магазини (тобто фактично перетворити ринок на торговельний центр) не раз ставали причиною гучних скандалів. Але пікети із страйками не принесли бажаних результатів: адміністрація від своєї ідеї не відмовилась. Тепер же на захист торговців вирішив стати сам Геннадій Кернес, який пообіцяв нарешті розібратися з підступними роботодавцями.

      Перші висновки спеціально створеної комісії (її очолив керуючий справами міськвиконкому Олександр Новак) були готові вже за тиждень. Претензії чиновників можна звести до кількох пунктів. «АВЕК» проводить реконструкцію ринку незаконно — немає ні проекту, ні узгоджень з відповідними службами, ні дозволу. За самовільне будівництво з адміністрації можна стягнути штраф у розмірі 50 відсотків від суми, витраченої на виконання робіт, а то і взагалі порушити проти керівників кримінальну справу. Плюс проблеми з податковим законодавством. Олександр Новак говорить, що «АВЕК» за користування територією площею 68 гектарів наразі сплачує податок на землю, а доречно було б ввести орендну плату. Тоді муніципальна казна отримувала б від концерну суму разів у сім більшу. Словом, мерія планує переглянути всі договори на оренду земельних ділянок (усього їх 55), укладені концерном з іншими підприємствами, і зробить за результатами відповідні висновки.

      Відповідь «АВЕК» на закиди управлінців можна теж звести до кількох фраз: претензії надумані, грошей не дочекаються. Президент концерну Сергій Сьомочкін говорить, що реконструкція «Барабашового» триває більше трьох років. До цього часу місцева влада не мала жодних нарікань. На перетворення ринку в торговельний центр уже витрачено приблизно 100 мільйонів доларів, і це ще не вечір. Роботу призупиняти ніхто не буде. Для торговців, яким перехід у магазини не по кишені, залишать невеликий ринковий майданчик як соціальний проект. З цих же міркувань «АВЕК» планує розпочати зведення будинку для своїх працівників, вартість квартир у якому буде нижчою від загальноміської. Переходити на орендну плату, як того хочуть управлінці, «Барабашово» теж не буде. Свою позицію пан Сьомочкін аргументує витягом із діючого законодавства і тим фактом, що вже зараз торговельний центр сплачує місту земельний податок у розмірі 15 мільйонів гривень. Плюс у середньому 18 мільйонів ринкового збору. Для порівняння: від 63 інших харківських ринків за цією статтею витрат до міського бюджету разом надходить 25 мільйонів гривень. Загальна податкова частка «АВЕКу» у казні Харкова становить 10 відсотків, що дозволяє концерну вважати себе містоутворюючою бізнесовою структурою. І, напевно, розраховувати на відповідну повагу. Принаймні, той факт, що повідомлення про початок перевірок надійшло від секретаря міськради, а не міського голови, там розцінили як виклик з боку амбітного пана Кернеса. Мовляв, його робота — готувати папери до проведення сесій, резюмує пан Сьомочкін, і лише цим він різниться від решти ста депутатів. То ж нехай займеться виконанням своїх безпосередніх обов'язків, а ми вестимемо переговори тільки з мером Михайлом Добкіним.

      Така реакція, схоже, додала пану Кернесу ще більшого куражу. Він говорить, що «АВЕК» вже встиг звикнути до певних привілеїв, а тому настав час детально розібратися з нюансами його бізнесової діяльності. Більше того, секретар міськради звернувся по допомогу до прокуратури, податкової адміністрації та управління МНС. А заодно погрожує направити на «Барабашово» ще одну управлінську комісію.

Та хто він такий?!

      Питання «Чому саме зараз «АВЕК» потрапив у немилість до міської влади?» — одне з найактуальніших. «Наїзди», що були й до цього, завжди мали під собою якесь особливе підгрунтя. Але тоді конфлікти стихали, як тільки знаходилось просте «кулуарне» рішення проблеми. Наразі ж пік протистояння у вигляді двох рівноцінних пікетів біля мерії (один підтримував «АВЕК», інший — чиновників) ніби вже й минув, але війна тільки набирає обертів. «Напевно, це політичне замовлення, — припускає Сергій Сьомочкін, — але від кого воно надійшло, ми не знаємо. Недавно на політичному олімпі оголосили вибори, тому пану  Кернесу необхідно якнайшвидше показати свою потрібність будь-якій із партій, яка наступного разу вийде переможницею. Його робота полягає в тому, аби постійно бути посередником між діючою владою та усіма іншими людьми». Атаку на «АВЕК» пан Сьомочкін також пояснює бажанням політичних опонентів Олександра Фельдмана вибити з-під його ніг економічну основу, оскільки «він є претендентом на певні посади, у разі висунення його кандидатури».

      Про те, що мерія бачить у впливовому БЮТівці безпосереднього конкурента, свідчить і такий факт. Цього червня, вперше за десять останніх років, пану Фельдману не дозволили проводити загальноміське свято до Дня дитини. «Керівництво міста цілком самодостатнє, аби власними силами організовувати різні свята», — пояснив муніципальну позицію Геннадій Кернес. І додав, що «АВЕК» може без проблем взяти участь у підготовці дійства як рядовий спонсор. Таку ж відповідь отримав і благодійний фонд «Діана» (ним опікується родина ще одного конкурента нинішнього мера — Владислава Протаса), що планував організувати для дітей з обмеженими можливостями свято у парку «Зустріч». Зрештою у програшу залишилися юні харків'яни. Замість цікавого живого «авеківського» свята з бюджетом у мільйон гривень, діти отримали традиційний огляд художньої самодіяльності в обрамленні «живеньких» чиновницьких промов на тему щасливого дитинства і вдячної риторики на адресу організаторів.

      Олександр Фельдман теж не змовчав і в невластивій йому манері видав з приводу останніх подій досить гнівний спіч. «Де наші відремонтовані дороги? Де наші чисті вулиці? Де виконання красивих обіцянок? Зате у нас тепер іде повний переділ, повний «дерибан». Усі ходять шеренгами. Люди бояться власної тіні. У результаті будь-яке звернення до міськради замикається на одній людині. Йому ніхто не може протидіяти». Такої ж думки про діяльність секретаря міськради і Сергій Сьомочкін. «Півторамільйонний Харків, — говорить він, — не повинен увесь цей час боротися лише з однією людиною». На його думку, пан Кернес оголосив війну самостійно, тому й повинен нести відповідальність за свої протиправні дії сам, не прикриваючись партійною приналежністю та вигаданими гаслами.

      Але, схоже, перемогти всюдисущого секретаря міськради не так уже й просто. Він уже встиг насолити власникам кіосків, ринків та будівельним компаніям, посварився з міліцією, СБУ та пресою, на нього вже впала тінь активного корупціонера та організатора масового побоїща. Розібратися з ним по-партійному обіцяв навіть головний «регіонал» області Василь Салигін. Але пану Кернесу все зійшло з рук і, напевно, додало ще більшого ентузіазму. Підприємці та чиновники в один голос переповідають страшні історії про особисте спілкування з могутнім секретарем, озвучують вигадані ним тіньові схеми поборів і навіть щиро дивуються: «Та хто він такий?». Але все залишається по-старому. Не спрацьовує навіть концептуальне: «Харків — не Донецьк» у тому розумінні, що громадяни слобідської столиці ніколи не ходили на уклін до однієї людини. Досягти такого авторитету не вдалося за життя навіть впливовому в масштабах країни Євгену Кушнарьову. А тут — на тобі, якийсь незрозумілий вискочка з амбіціями самодержавця та ще й із темним кримінальним минулим дрібного шахрая. До того ж виїжджає без особливої підтримки, на хвилі власної харизми. Проблеми, які виникли в «АВЕК», зайвий раз довели: Кернес вміє створювати проблеми не лише дрібним підприємцям.

Мер-миротворець

      Логічним завершенням цієї історії мала бути зустріч представників концерну з міським головою Михайлом Добкіним. Власне, за таким сценарієм розвивалася переважна більшість попередніх скандалів. Тобто як тільки мер виїжджає з Харкова у якесь закордонне відрядження, у секретаря міськради одразу починається напад надмірної активності. Мер уже приїхав і, за традицією, сказав, що нічого не трапилось. «Конфлікту немає ніякого, — повідомив він пресі. — Гадаю, з одного боку, — це емоції, з іншого, — наближення передвиборчої кампанії. Різним політичним керівникам треба якось продемонструвати власне ставлення до міської влади. Або вони гарні, або погані».

      Реакція «АВЕК» на чергову дозу заспокійливого поки що не відома. Бізнесмени обіцяли йти до кінця, але, схоже, тільки у випадку, якщо чиновники не залишать їх ринкову імперію у спокої. У харківських підприємців узагалі є стійка традиція залагоджувати власні проблеми з владою поодинці, в приватному порядку, і немає досвіду спільної боротьби за встановлення цивілізованих правил гри. Можливо, їм це невигідно, а може, розмова тет-а-тет просто дешевше коштує. Є тут, правда, і ще одна причина. За словами Сергія Сьомочкіна, хто б з ким у Харкові наразі не боровся, зрештою постраждають не учасники протистояння, а рядові громадяни. Для доказу він навів недавній конфлікт міської влади з будівельними компаніями. Останні були звинувачені в порушенні правил забудови. Війна розгорілася не на жарт. А завершилося все тим, що будівельники як працювали, так і працюють, але вартість квартир помітно зросла. Конфлікт з «Барабашово», на його думку, завершиться з тим же результатом. ТЦ нікуди не дінеться, але покупці отримають зовсім інші ціни. Тобто революцію можна і не влаштовувати. Вартість «мирової» все одно оплатять городяни.