Протиракетний щит

      Учора відбулися головні переговори, зустрічі та дискусії лідерів семи найбільш промислово розвинених країн світу та Росії. Оголошена тема цьогорічного саміту «вісімки», який відбувається в німецькому Гайлігендаммі, — глобальне потепління та боротьба з ним. Але, звісно, лідери «Вісімки» також розмовляли про проблеми глобалізації, вільну торгівлю, допомогу бідним країнам Африки, ситуацію на Близькому Сході, ядерні програми Ірану, майбутнє Косова, боротьбу з талібами в Афганістані та загрозу міжнародного тероризму. Фактично йшлося про всі головні «болячки» сучасного світу, рецепти лікування яких від лідерів «Вісімки» ніхто і не очікує.

      Політики та ЗМІ звертають увагу не стільки на програми таких самітів, як на закулісні зустрічі, відтак прес-конференції учасників, у яких прямим текстом чи між рядків прочитуються заяви про можливий майбутній розвиток подій у світі.

      Тож і цього разу увагу привертала не програма зустрічей та переговорів, а окремі коментарі до них. Проблему потепління на перший план висунула канцлер Німеччини Ангела Меркель, але ще позавчора, за кілька годин до початку офіційної програми, стало зрозуміло, що переговори з цього питання зайдуть у глухий кут. Як відомо, головними забруднювачами атмосфери нашої планети є США, Китай та Індія. Китай ще раніше заявив, що не братиме на себе жодних зобов'язань, які матимуть негативний вплив на розвиток економіки країни, а Сполучені Штати за президентства Джорджа Буша відмовилися ратифікувати підписаний ще Біллом Клінтоном Кіотський протокол про зменшення викидів парникових газів. Тож Джордж Буш у Німеччині ще до початку переговорів із питання глобального потепління висловив свою незгоду з планом Ангели Меркель зі скорочення вдвічі викидів парникових газів у промислово розвинених країнах до 2050 року. Як повідомляє Бі-Бі-Сі, чільник США заявив, що не має наміру підписуватися під подібними обіцянками і відстоюватиме власний план вирішення проблеми викидів двоокису вуглецю в узгодженні з Китаєм та Індією.

      Але найбільшу увагу світових ЗМІ на саміті викликали бесіди президентів Росії та США в контексті відродження Володимиром Путіним атмосфери «холодної війни» у відповідь на плани Вашингтона розмістити в Європі елементи протиракетного щита. У Гайлігендаммі вже відбулися дві зустрічі російського та американського президентів тет-а-тет, про результати яких не повідомляється. Прем'єр-міністр Великої Британії Тоні Блер також обіцяв провести «відверту розмову» з Путіним. Під час позавчорашнього виступу в британському парламенті безпосередньо перед відбуттям до Німеччини Блер попередив, що в разі продовження антизахідної риторики Москви європейські країни можуть «зменшити до мінімуму» свої відносини з Росією.

      Канцлер Ангела Меркель намагалася остудити настрої ворогуючих сторін словами: «Я вважаю важливим знаком те, що Росія бере участь у засіданнях «Великої вісімки». Це вказує на те, що «холодна війна» закінчилася». Втім із досвіду попередніх самітів відомо, що войовничі заяви під час особистих зустрічей закінчуються обіймами, посмішками та поплескуванням один одного по плечах перед телекамерами. Войовнича риторика відроджується знову, коли лідери повертаються додому.

А ТИМ ЧАСОМ...

      Роботі саміту намагалися перешкодити антиглобалісти. Одні робили спроби заблокувати під'їзні дороги з аеропорту до Гайлігендамма, влаштовували на трасі сидячі демонстрації, а інші обхідними шляхами діставалися до триметрової металевої огорожі, якою обнесене містечко, та влаштовували галасливі акції протесту. Поліція в окремих випадках застосовувала сльозогінний газ, а в середу, першого дня саміту, було заарештувано 165 осіб. Кілька поліцейських отримали поранення.

      Антиглобалісти не можуть розраховувати на успіх своїх акцій, з огляду на нерівні сили — їх приблизно шість тисяч, а на охорону саміту кинуто 16 тисяч поліцейських.