Учора відбулися головні переговори, зустрічі та дискусії лідерів семи найбільш промислово розвинених країн світу та Росії. Оголошена тема цьогорічного саміту «вісімки», який відбувається в німецькому Гайлігендаммі, — глобальне потепління та боротьба з ним. Але, звісно, лідери «Вісімки» також розмовляли про проблеми глобалізації, вільну торгівлю, допомогу бідним країнам Африки, ситуацію на Близькому Сході, ядерні програми Ірану, майбутнє Косова, боротьбу з талібами в Афганістані та загрозу міжнародного тероризму. Фактично йшлося про всі головні «болячки» сучасного світу, рецепти лікування яких від лідерів «Вісімки» ніхто і не очікує.

Політичне «жонглювання» енергоресурсами стало надпотужним інструментом впливу Кремля на пострадянському просторі. Найбільше потерпає обділена власними джерелами енергії Грузія, але й Україна опинилася у вкрай незручній ситуації, ходячи по зачарованому енергетичному колу. З одного боку, українська економіка є однією з найенергоємніших в Європі, дорівнюючи за споживанням економіці Німеччини, а з іншого — коефіцієнт корисної дії її замалий, аби самостійно провести грунтовну модернізацію «пожирачів кілокалорій» — потужних металургійних підприємств. Кремль же проводить не лишень жорстку торговельну політику щодо власних енергоресурсів, як з'ясувалося після краківського саміту, головною метою якого було знайти поставників нафти для трубопроводу «Одеса—Броди—Гданськ». Здійснивши в день саміту візит до Астани й Ашгабада і «вибивши» таким чином із краківських учасників президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, Володимир Путін продемонстрував, що Москва не проти побавитися і в енергетичний експансіонізм та блокування чужих проектів, боронячи монопольне становище на паливному ринку та контролюючи «обхідні шляхи».
Розставити «енергетичні наголоси» «УМ» попросила Джеймса Шерра, політолога, провідного експерта з питань взаємостосунків між Сходом і Заходом Міністерства оборони Великої Британії.