Днями у Польщі сталося справжнісіньке диво: колишній залізничник Ян Гжебський, котрий пролежав у комі без малого 20 років, повернувся до життя. Несподівано для всіх він спростував прогнози лікарів-песимістів, багатьох з яких, напевно, пережив. У свої 66 років пан Гжебський воістину подивився на світ іншими очима й побачив його зовсім іншим. «Польський пацієнт» найбільше здивувався тому, що його країна вже не комуністична, а «капіталістична», член ЄС і НАТО, а сам він, Ян Гжебський, має одинадцятеро онуків.
У 1988 році Ян потрапив у залізничну аварію. Внаслідок недбалості лікарів, котрі своєчасно не розпізнали сильний мозковий крововилив, він ще декілька тижнів виходив на роботу, аж поки остаточно не зліг. Гжебському спочатку відмовили руки та ноги, а згодом він і взагалі перетворився на «рослину». Горе-лікарі відтак пророкували бідоласі не більше кількох місяців життя, але його дружина Гертруда незламно несла тягар догляду за напівмертвим чоловіком, із гнівом відкидаючи будь-які натяки на можливе «прискорене» прощання Яна з життям.
Десятиліттями самовіддана жінка не лише опікувалася немічним чоловіком, але й поставила на ноги четверо дітей. Психологічний стан бідолашної можна лишень зрозуміти — «без надії сподіваюсь». «Скільки сліз пролилося! Скільки я намолилася і наплакалася! А дітки були маленькі — що такі можуть помогти? Кожен приходив, махав рукою, кажучи «Коли ж він сконає?». А він не помер», — розповідає тепер польським тележурналістам дружина Гжебського. І диво таки сталося — залізничник, котрий «заснув» ще за часів комуністичної Польської Народної Республіки, прокинувся у іншій країні.
Без малого двадцять років недуга тримала Гжебського прикутим до ліжка. Як він сам заявив журналістам польського каналу «POLSAT», котрі й розтрубили радісну новину на весь світ: «Тепер я можу усміхатися і розмовляти. Я повернувся з далекої подорожі. Я усвідомлював усе, лишень не міг говорити, і це мене найбільше дратувало. А коли я вже рознервувався, то вже і не хотів казати нічого, навіть не думав. Лежав і лежав». Водночас Гертруда вважає, що її чоловік не перебував у повній «відключці», на нього просто «навалилася така неміч, що він не міг поворухнути ані руками, ані ногами, не маючи сили нормально розмовляти». Очима і мімікою він подавав знаки, котрі пані Гертруда розпізнавала. Вона так старанно навчилася читати бажання хворого, що навіть із часом почала розпізнавати, чи він хоче напитися кави, чи чаю.
Слід віддати належне й лікарям — їхня участь у відродженні знищеного хворобою організму «польського пацієнта» неабияка, адже вдалося у буквальному сенсі поставити на ноги безнадійного хворого. За словами Войцеха Пстраговського, керівника реабілітаційного відділу у шпиталі провінційного містечка Дзялдов, Ян опинився під його наглядом недавно, фактично після 19 років непорушності. Приписаний Пстраговським курс відновлювального лікування тривав заледве два місяці. Пацієнт «прокинувся» 12 квітня, трохи згодом повернулася мова і здатність ворушитися.
За попередньою інформацією, отриманою від родини, лікарі дійшли висновку, що хворий — у безнадійному стані, і з огляду на це при реабілітаційному курсі початково уникали фізичних вправ, котрі могли б погіршити стан Гжебського. «Спочатку ми з пацієнтом мали винятково зоровий контакт. І ми почали терапію зі слів «Доброго дня, запрошуємо до тренувань», — каже пан Пстраговський. — Спочатку пацієнт не реагував, не робив жодних рухів. Ми запровадили делікатні фізичні тренування, весь час розмовляючи з пацієнтом. Невдовзі він почав до нас приглядатися, згодом усміхатися, а згодом промовив і перші слова». Вже потому польські лікарі наважилися інтенсифікувати відновний курс. «Поступ був помітний з дня на день», — радісно пригадує лікар.
Тож зараз пан Гжебський самостійно сидить і, попри загальну слабкість, може самотужки з'їсти шоколадку та погойдатися взад-вперед у інвалідному возику. Це безперечний стовідсотковий поступ, твердять в один голос лікарі і дружина диво-пацієнта. Пан Ян навіть спромігся самостійно постояти на ногах — як iз сміхом визнає він сам, винятково завдяки «лікарському обману», адже його запевнили, що міцно тримають, у той час коли насправді він стояв сам. «Це було несамовите відчуття, позаяк я вже й забув, як виглядає світ стоячи», — не може натішитися Гжебський. Відтепер перед одужуючим новий виклик — почати ходити.
Наразі ж удруге народжений Гжебський безміру вдячний лікарям і дружині, бо саме «вона усе для мене робила, і врятувала життя. Так мені не допомагав ніхто. До самої смерті буду їй вдячний, бо хто ж би захотів це робити замість неї»!
Зустріч із «новим» життям ошелешила Гжебського, адже, впадаючи у коматозний стан, він залишив четверо дітей, а по пробудженню зустрівся з одинадцятьма онуками. Щоправда, завдяки тому, що їх регулярно приводили до непорушного дідуся, знає всіх їх по іменах.
Гжебський ще пам’ятав антикомуністичні мітинги, зруйновану соціалістичну економіку з порожніми прилавками і розподільчими картками, а тепер от зустрівся зі світом, у котрому є все. Чималий стрес Гжебський пережив після недільних відвідин крамниці, котра виявилася відчиненою у вихідний день. І просто шок, від котрого пан Ян досі не оговтався, — незвично широкий вибір товарів, багато з яких з'явилися у світі вже потому, як він занурився у кому. Ясна річ, досі загадковими лишається для «новонародженого» світ мобільних телефонів, сотні доступних телеканалів у одному «ящику» й інтернет. На запитання журналістів, що ж найбільше його дивує, Гжебський, не вагаючись, відповів: «Найбільший подив викликають нарікання людей. Це я міг би нарікати на своє лежання. Але на нову дійсність не нарікаю. А люди, маючи у руці мобільний телефон, сваряться і зляться на життя; вони ходять, а я лежу, дивлячись крізь вікно».
У ці дні щасливе подружжя Гжебських зазнає й певних незручностей, адже їхнє скромне помешкання перетворилося на справжнісіньку журналістську Мекку. І якщо така кількість уваги тішить відвиклого від комунікації пана Яна, то його дружина часом бідкається, мовляв, «коли Янек хворів, то нами ніхто не цікавився і не допомагав, а зараз журналісти витоптали нам килим і гумовими підошвами помалювали підлогу».
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
