Бачили очі, що реставруватимуть

      Відколи влада Подільського району Києва оголосила про намір чи то реконструювати, чи то реставрувати Андріївський узвіз, останній став проблемою, яка так чи інакше збурює громадськість вже довгий час. Виникає безліч питань про те, як виглядав узвіз колись, у якому він стані зараз, а головне — що з ним зроблять «реконструктори». Поки шукають відповіді, на затишній вуличці-притулку для митців та торговців сувенірами зроблено землевідведення, ведеться будівництво, а бруківку залито цементом, по якому, не особливо налягаючи на гальма, літають дорогі іномарки. Митці, мешканці узвозу та громадські організації намагаються чинити опір реконструкції, бо побоюються, що після неї для них місця на Андріївському не залишиться. В гущу конфлікту цієї середи вирішив спуститися перший заступник столичного мера Анатолій Голубченко. Зібравши чиновничу рать, він повів її від Андріївської церкви вниз до Контрактової площі, ділячись по дорозі своїм баченням ситуації навколо узвозу.

      Андріївський узвіз потребує комплексного плану реставрації та реконструкції, переконаний Анатолій Голубченко, та передусім потрібно визначитися із замовником робіт. Оскільки «антикварна» вуличка належить частково до Шевченківського, а частково до Подільського районів, у КМДА схиляються до того, аби замовником реконструкції виступило новостворене Управління капітального будівництва. Далі треба буде проводити конкурс, громадські слухання і загалом досить громіздку процедуру підготовки, а найперше — закласти кошти у міський бюджет. Зважаючи на це все, пан Голубченко вважає, що власне до реконструкції можна буде приступити не раніше 2008 року. «Наскільки це можливо, ми маємо зберегти Андріївський узвіз в такому стані, як він є зараз, — сказав заступник мера. — Але готуватися до реконструкції».

      Реконструкція чи реставрація? Різниця між цими поняттями суттєва і може коштувати киянам історичного узвозу, переконана активістка громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська: «Реконструкція може змінювати профільне призначення будинків, повне знесення будинків і відтворення на їх місці абсолютно інших, а от реставрація передбачає відтворення будинку в його історичному вигляді, без зміни профільного призначення». Чиновники ж роз'яснюють, що будинки реставруватимуть, а «реконструкція» стосуватиметься лише тепломереж та каналізації. Тим часом «ОПОРА» вже готує позов до КМДА: проект рішення про комплексну реставрацію Андріївського узвозу й реконструкцію інженерних мереж мав розглядатися в міськраді ще в січні, проте депутати до цих пір не знайшли для нього часу, що є порушенням процедури розгляду таких питань.

      Велика проблема узвозу — бруківка. Аби вантажівки могли під'їжджати до будівництва  «Театру на Подолі», дорогу, незважаючи на естетику, просто залили цементом. По закінченні будівництва бруківку очистять, обіцяє Руслан Кухаренко, начальник міського управління охорони культурної спадщини, однак узвіз не має водостоку, тож вся вода сходить поверхнею вулиці, руйнуючи й історичне шляхопокриття. Відтак без будівництва водостоку бруківка все одно приречена, вважають у мерії.

      Не менший клопіт — трафік. Андріївський узвіз пішохідний за своєю суттю, однак на це мало зважають власники дорогих джипів. «Проблема полягає в тому, що узвіз на сьогодні — автостоянка», — бідкається Руслан Кухаренко. Певний час в'їзд сюди перекривали працівники ДАІ, проте в Подільській РДА скаржаться, що мають замало міліціонерів, аби виставити постійний пост на узвозі. Відтак вулицю загородили стовпчиками, однак тут втрутилася державна охорона й наказала стовпчики прибрати, бо Андріївський узвіз, як виявилося... стратегічний шлях державного значення. Він завжди має бути готовий пропустити високопоставлений ескорт. Як тільки перешкоди усунули, вулиця знов наповнилася дорогими авто. Зараз планують встановити стовпці, які за потреби ховатимуться в землю.